Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Навпаки <g/> , при основах <g/> , забарвлених самі по собі позитивно <g/> , вони показують радше збільшення ознаки <g/> , напр <g/> .
doc#43 Розділи звичайно бувають нумеровані <g/> , при чому вони можуть мати або не мати власні назви <g/> .
doc#40 <p> Явище відокремлення <g/> , ззовні розглядане <g/> , полягає в тому <g/> , що певні слова й звороти в простому реченні можна буває — при наявності сприятливих до цього обставин — вимовляти з такою інтонацією <g/> , з якою вимовляється звичайно підрядне речення <g/> , а саме — з павзами на межах цієї групи слів ( <g/> або навколо цього слова <g/> ) <g/> ; з більшим <g/> , ніж при звичайних другорядних членах речення <g/> , наголошенням цієї групи слів ( <g/> або слова <g/> ) <g/> ; з рухом підвищень і знижень тону <g/> , властивим саме підрядному реченню <g/> . </p>
doc#40 Одначе в однині жіночого і середнього роду вони відміняються за прикметниковим типом <g/> : Черкашина — Черкашиної — Черкашиній і т. д. <g/> ; Синельникове — Си- нельникового — Синельниковому і т. д. Щождо прізвищ на -ів ( <g/> -ов <g/> ) <g/> , то вони в чоловічому роді в однині відміняються як іменники <g/> , але мають прикметникову форму орудного відмінка <g/> : Зеров — Зерову —Зеровим — при 3єрові <g/> , а множину мають прикметникову <g/> , за винятком іменникового називного відмінка <g/> : Зерови — Зерових — Зеровим — Зеровими — при Зерових <g/> .
doc#40 Є зв'язки <g/> , при яких можливий тільки орудний відмінок <g/> , є такі <g/> , при яких припустимі паралельно обидва відмінки <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , такі <g/> , при яких переважає називний <g/> .
doc#19 <p> Важливо при цьому <g/> , що робив він це <g/> , знаючи <g/> , що все це майже напевне не побачить світу або нескоро його побачить <g/> .
doc#40 Однина прикметника властивіша живій мові <g/> , але при ній завжди є двозначність <g/> : чи прикметник стосується тільки до одного іменника <g/> , чи до всіх <g/> ; тому книжна мова <g/> , особливо наукова і ділова <g/> , воліє ставити в таких випадках прикметник у множині <g/> , тим самим перетворюючи узгодження на неповне <g/> . </p>
doc#47 І Лятуринська запитувала <g/> : « <g/> Та й пощо це все здалося при повній деградації <g/> , при повній пролетаризації вся і всього <g/> ?
doc#73 Проваджено переговори з усіма газетами <g/> , що тоді виходили <g/> , але практичних наслідків пощастило досягти тільки в двох випадках — при націоналістично зорієнтованому « <g/> Часі <g/> » вийшли в « <g/> Малій бібліотеці МУРу <g/> » вступ до « <g/> Попелу імперій <g/> » Юрія Клена з післямовою Гр <g/> .
doc#72 Становище добре схоплене в описі відвідин редактора львівського “ <g/> Діла <g/> ” до редакції “ <g/> Ради <g/> " <g/> : “ <g/> Львівське “ <g/> Діло <g/> ” пишеться такою мішаною мовою <g/> , що важко й неприємно його читати <g/> : сила слів латинських <g/> , німецьких <g/> , польських <g/> , навіть московських при чисто польському складі реченнів робить сю мову зовсім для нас чужою <g/> .
doc#40 Поскільки своїм значенням збірно-кількісний іменник нагадує числівник <g/> , то при ньому присудок може стояти в тих самих формах <g/> , що й при підметі <g/> , вираженому числівником <g/> , себто в множині ( <g/> 1 <g/> ) або в середньому роді однини ( <g/> 2 <g/> ) <g/> .
doc#69 А то й давати при томі вибраного список усіх важливих творів даного письменника з короткою характеристикою кожного твору <g/> .
doc#40 Наросток поодинокости ( <g/> синґулятивний <g/> ) -ин- використовується з цим же значенням і при назвах істот <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ці ж наростки використовуються і при творенні прикметників від цілих зворотів <g/> , напр <g/> .
doc#40 Виразнішими здаються двочленні сполучники <g/> , одна частина яких <g/> , ужита при першому сурядному реченні або при першому члені ряду <g/> , вимагає другої <g/> , що ставиться при другому сурядному реченні або при другому члені ряду <g/> ; тим самим зв'язаність складників міцнішає і опуклішає <g/> .
doc#12 <p> 11. Про подвоєння н при наростках див <g/> .
doc#40 : з півтора карбованцями <g/> , при півтора карбованцях <g/> .
doc#40 : прохолонув і прохолов <g/> , розвинув і рідше розвив <g/> , розтанув і рідше розтав <g/> , в'янув і ( <g/> зі <g/> ) в'яв <g/> ) <g/> ; нарешті <g/> , наросток цей легше відпадає при відприкметникових дієсловах <g/> , що показують стан <g/> , ніж тоді <g/> , коли він показує швидку дію ( <g/> сліпнув і сліп <g/> , киснув і кис <g/> .
doc#21 І він виливав цей біль одразу при кожній зустрічі <g/> .
doc#40 Особливо наочно це виявляється при порівнянні даної мови з іншими <g/> .