Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 При цьому він не сперечався <g/> , коли щось йому не подобалося <g/> , він не казав <g/> , що воно погане <g/> , він пропонував інше і казав — це буде краще <g/> .
doc#22 При чому тут <g/> , скажуть вони <g/> , безґрунтянство і діпі <g/> , сьогоднішні корейці і завтрішні європейці чи американці <g/> ?
doc#23 Але при тогочасних темпах готування і друкування альманахів далеко правдоподібнішим здається <g/> , що принаймні ті поезії Петренка <g/> , що з'явилися в « <g/> Снопі <g/> » <g/> , були написані ще в тридцятих роках <g/> .
doc#24 І при всій своїй суперечності людські вчинки саме в творчості знаходять свою діялектичну єдність <g/> .
doc#25 Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , що це була фактично перша синтетична спроба такого обсягу <g/> , до того ж при загальному браку матеріялів <g/> , і пізніші досліди показали <g/> , що первісний розподіл говірок у Михальчука був у головному слушніший <g/> , ніж клясифікація Соболевського <g/> , на яку Михальчук був пристав <g/> .
doc#26 Якби тоді Микола І утворив Спілку письменників України <g/> , кількість її членів <g/> , при найоптимістичнішому підході <g/> , мабуть <g/> , не вийшла б за півтора десятка <g/> .
doc#27 При цьому <g/> , мабуть <g/> , не випадково <g/> , що більшість випадків припадає на листи Куліша до Шевченка <g/> .
doc#28 <p> Такі є ті риси <g/> , наявність яких дає змогу говорити про клясицизм чи неоклясицизм і <g/> , навпаки <g/> , при відсутності їх або більшости з них поета не можна назвати неоклясиком <g/> , хоч би в яких приятельських стосунках він був з Миколою Зеровим <g/> . </p>
doc#29 При цьому театр Курбасів не погодився ні на що <g/> , що суперечило б провідним засадам « <g/> Березоля <g/> » <g/> .
doc#30 Я б радив і Вам такий експеримент <g/> , зокрема при наявності малоросійського комплексу6. Але проломити цей мур природно майже неможливо <g/> .
doc#31 Одначе посутньо та сама дискусія відбувалася і в ділянці політично-економічній <g/> , тільки не так у пресі ( <g/> крім відомих виступів Михайла Волобуєва на тему колоніяльного характеру економіки Радянської України <g/> , 1928 <g/> ) <g/> , як у різних партійно-урядових інстанціях при обговоренні бюджетів <g/> , економічних плянів тощо <g/> .
doc#35 І він вбачає в майбутньому Україну не тільки втихомиреною <g/> , але й сильною <g/> : « <g/> Під обороною монарха російська при данню вольности <g/> , хто б був сокрушив і зломив зброю війська запорозького <g/> ?
doc#36 Він ішов з Толстим доти <g/> , доки це відповідало його власним переконанням <g/> , а при потребі умів відстояти свою цільність і мистецьку незалежність <g/> .
doc#37 ) Він сіяв поголоски про шкідливість МУРу <g/> , друкував пародії й пасквілі на мурівців <g/> , а водночас був аж надміру чемний при кожній зустрічі і завжди жебрав від кожного <g/> , не виключаючи й найактивніших мурівців <g/> , їхні писання для свого <g/> , як казали дотепники <g/> , « <g/> Бідного слова <g/> » <g/> . </p>
doc#38 , у вступній статті до « <g/> Конотопської відьми <g/> » Квітчиної <g/> , 1926 <g/> ) <g/> , Юрій Савченко в його блискучій статті про розповідь у творчості Квітки- Основ'яненка ( <g/> при другому томі творів Квітки під ред <g/> .
doc#40 Це не можливо при обмеженому розмірі її <g/> , це не можливо й тому <g/> , що в злиденних обставинах життя на чужині не можна дозволити собі на розкіш видати дві книжки <g/> : чисто наукову і дещо популярнішу <g/> .
doc#41 А ще більше гри — в удаваному зниженні до пересічного читача <g/> , без зниження по суті <g/> ; в позірній ясності при цілковитій неясності <g/> .
doc#42 ( <g/> І при такому розумінні назва збірки вже не здається такою скромною <g/> !
doc#43 Розділи звичайно бувають нумеровані <g/> , при чому вони можуть мати або не мати власні назви <g/> .
doc#44 Люди недавнього летального гуманізму ще намагаються тримати при житті кволі пагони шани й любови до брата - людини <g/> , але чимраз важче це вдається <g/> , бо під тиском режиму бубнявіють і готові прорости інші зернята — зернята ненависти <g/> .