Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Ще більшим непорозумінням видається мені той погляд на відмінність між словом і реченням <g/> , який К. Чехович у своїй книжці « <g/> Оле- ксандер Потебня <g/> .
doc#15 Потебні <g/> .
doc#15 Знайшовши в Потебні твердження <g/> : " <g/> Кожне слово <g/> , висказане окремо <g/> , це вже суд <g/> " <g/> , Чехович пояснює його так <g/> : " <g/> т. зн <g/> .
doc#15 <p> Все це ніби виклад поглядів Потебні <g/> .
doc#15 Тим часом це ані не правильно в суті <g/> , ані не відповідає системі думок Потебні <g/> .
doc#15 Це не відповідає поглядам Потебні <g/> , бо Потебня ніколи не вважав предикативности за ознаку слова <g/> .
doc#15 Це не відповідає поглядам Потебні <g/> , бо Потебня ніколи не вважав предикативности за ознаку слова <g/> .
doc#15 Мало цього <g/> : все твердження Чеховича будується на довільному читанні того запису Потебні <g/> , що ліг в основу всіх цих міркувань <g/> .
doc#15 Запис цей узято з опублікованого Б. Лезіним у 2 частині 2 тому « <g/> Вопросы теории и психолгии творчества <g/> » конспекту лекцій Потебні « <g/> Психологія поетичного й прозаїчного мислення <g/> » <g/> .
doc#15 Але як каже і сам Чехович <g/> , у Потебні написано не " <g/> Кожне слово <g/> , висказане окремо <g/> , це вже суд <g/> " <g/> , а <g/> : " <g/> Кожне слово висказане окремо <g/> , це вже сума <g/> " <g/> .
doc#15 <p> Повною мірою стосується сюди твердження Потебні про те <g/> , що " <g/> простейшее предложение наших языков заключает уже в себе грам- матическую форму <g/> ; оно появляется в языке вместе с нею <g/> " <g/> , і його блискуча аналіза зовнішньо схожого речення ( <g/> називний відмінок <g/> ) в першоутворюваній дитячій мові - мама <g/> , в якому Потебня вбачає - і мабуть <g/> , слушно - тільки предикативні елементи <g/> , що зв'язані крім усього іншого з тим <g/> , що на цих перших щаблях розвитку дитячої мови називний відмінок ще не є відмінок <g/> , двоелементне структурою викладу речення ще не існує <g/> , отже нема граматичної форми взагалі і такої <g/> , що асоціювалася б
doc#15 <p> Повною мірою стосується сюди твердження Потебні про те <g/> , що " <g/> простейшее предложение наших языков заключает уже в себе грам- матическую форму <g/> ; оно появляется в языке вместе с нею <g/> " <g/> , і його блискуча аналіза зовнішньо схожого речення ( <g/> називний відмінок <g/> ) в першоутворюваній дитячій мові - мама <g/> , в якому Потебня вбачає - і мабуть <g/> , слушно - тільки предикативні елементи <g/> , що зв'язані крім усього іншого з тим <g/> , що на цих перших щаблях розвитку дитячої мови називний відмінок ще не є відмінок <g/> , двоелементне структурою викладу речення ще не існує <g/> , отже нема граматичної форми взагалі і такої <g/> , що асоціювалася б з значенням підмета зокрема <g/> . </p>
doc#15 - Воронеж <g/> , 1881. </p><p> ПОТЕБНЯ А. А. </p><p> Из записок по русской грамматике <g/> .
doc#15 - Киев <g/> , 1941. </p><p> ЧЕХОВИЧ К. </p><p> Олександер Потебня <g/> .
doc#15 139 <g/> ) ПОРЦІЇ <g/> " <g/> , Вальтер Walter Porzig ( <g/> 1895-1961 <g/> ) 44 ПОТЕБНЯ <g/> , Олександер ( <g/> 1835-1891 <g/> ) 23-24,33 <g/> , 64 ( <g/> прим <g/> .
doc#15 ІВАН KUDRJAVSKIJ <g/> , DMITRIJ 98 </p><p> -> КУДРЯВСЬКИЙ <g/> , ДМІТРІЙ LESKOV <g/> , NIKOŁAJ 102 </p><p> —» ЛЕСКОВ <g/> , Ніколай LOMONOSOV <g/> , Michajlo 103 -» Ломоносов <g/> , Міхайло MALANJUK <g/> , Jevhen 106 -> МАЛАНЮК <g/> , Євген MAŁECKI <g/> , Antoni 98 </p><p> -> МАЛЕЦЬКИЙ <g/> , АНТОНІ MARETIĆ <g/> , TOMISLAV 98 -> МАРЕТІЧ <g/> , ТОМІСЛАВ NIMĆYNOV <g/> , KOST' 100,102 </p><p> НІМЧИНОВ <g/> , КОСТЬ OVSJANIKO-KULIKOVSKIJ <g/> , DMITRIJ 98 -> ОВСЯНІКО-КУЛИКОВСЬКИЙ <g/> , ДМІТРІЙ PAUL <g/> , HERMANN 99 —> ПАВЛЬ <g/> , ГЕРМАН PEREHINEC' <g/> , MYKOLA 100 ПЕРЕГІНЕЦЬ <g/> , МИКОЛА PEŚKOVSKIJ <g/> , ALEKSANDR 98,100,102 <g/> , 106,109,111-112 </p><p> Пєшковський <g/> , Александр POPOV <g/> , Aleksej 98 Попов <g/> , Алексєй </p><p> POTEBNJA <g/> , Oleksander 98 </p><p> —> ПОТЕБНЯ <g/> , Олександер PUŚKIN <g/> , Aleksandr 108 -> ПУШКІН <g/> , Александр RIES <g/> , John 101-102 </p><p> —> РІС <g/> , ДЖОН RYL'S'KYJ <g/> , MAKSYM 107 </p><p> Рильський <g/> , Максим SIMOVYC <g/> , Vasyl' 98 </p><p> -> Сімович <g/> , Василь SLEPCOV <g/> , Vasilij 102 </p><p> -> Слєпцов <g/> , Васілій SMAL'-STOC'KYJ <g/> , Stepan 98 </p><p> СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ <g/> , Степан SOSJURA <g/> , Volodymyr 106 —> СОСЮРА <g/> , Володимир SULYMA <g/> , Mykola 100,102 </p><p> СУЛИМА <g/> , Микола SUMAROKOV <g/> , Aleksandr 103 -> СУМАРОКОВ <g/> , Александр SYNJAVS'KYJ <g/> , Oleksa 100,102 Синявський <g/> , Олекса </p><p> SZOBER <g/> , Stanisław 99 </p><p> -> ШОБЕР <g/> , Станіслав SACHMATOV <g/> , Aleksej 100,102 <g/> , 110-111 </p><p> ШАХМАТОВ <g/> , Олексій SEVCENKO <g/> , Taras 103,106-107 </p><p> ШЕВЧЕНКО
doc#19 З інших джерел довідуємося <g/> , що поруч Алчевських <g/> , А. Шиманова <g/> , М. Жученка <g/> , П. Лобка <g/> , І. Біликова <g/> , П. Завадського <g/> , О. Потебні <g/> , В. Гнилосирова та інших він належав до харківської української Громади <g/> , що постала 1861 року <g/> .
doc#19 Ми не можемо сказати <g/> , де зформувалася національна свідомість Мови — дома ще в дитинстві чи може вже в студентські роки під час перебування в Харкові під впливом знайомства з Алчевською <g/> , Потебнею та іншими членами харківської Громади <g/> , але харківські роки безперечно заважили в формуванні поглядів і стилю Мови <g/> .
doc#19 Не забуваймо <g/> , що в ті роки Шевченко і Потебня укладали українські букварі ( <g/> Потебнин надрукований у « <g/> Киевской старине <g/> » <g/> , т. 66 <g/> ) <g/> .
doc#19 Усталена і єдина для всіх частин країни літературна мова здавалася йому передумовою єдности України <g/> , ідея <g/> , що гармоніює з поглядом Потебні <g/> : « <g/> Неодмінна умова існування нації є єдність мови <g/> » ( <g/> « <g/> О национализме <g/> » <g/> ) <g/> .