Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 Нема суверенности <g/> , доки Куліш гудить російську літературу за її <g/> , мовляв <g/> , неспроможність створити позитивні образи <g/> , це бо в концепції Куліша й робить потрібного політичну єдність <g/> , у якій Україна доповнювала б те <g/> , чого бракує Росії <g/> .
doc#72 10 Проте <g/> , ніяка дискусія не спроможна стерти реальні крайові різниці <g/> , доки країну ділить на частини політичний ( <g/> і властиво культурний <g/> ) кордон <g/> .
doc#9 Коли не згадувати про ранньокнязівські часи з їх черговими завоюваннями і втратами « <g/> червенських городів <g/> » <g/> , Галичина то відокремлювалася цілком від інших українських земель <g/> , то об'єднувалася з Волинню <g/> , то з усім Правобережжям <g/> , але власне тільки в роки 1569— 1648 входила в одне політичне ціле з усіма українськими територіями <g/> .
doc#20 Ми не раз зустрічалися в ті короткі літні місяці 1933 року <g/> , і хоч ми не вели політичних розмов <g/> , ми внутрішньо знали <g/> , що поділяємо багато суспільних <g/> , культурних і літературних оцінок <g/> , як і трагічне нерозуміння того <g/> , що діялося з приїздом Постишева <g/> , самогубством <g/> , у травні <g/> , Хвильового і <g/> , в липні <g/> .
doc#96 Не знаю політичних переконань Ніколаї <g/> .
doc#81 Вони не були політичні <g/> , але надмір індивідуального мислення не належав у Радянській Україні до рис надто заохочуваних <g/> .
doc#9 Тут зосереджувалося політичне життя <g/> , особливо напружуючися в періоди виборів послів до парламенту <g/> .
doc#72 Боротьба за український університет у розгляданий проміжок часу нерідко набирала аґресивних форм <g/> , які призводили до політичних демонстрацій <g/> , а раз навіть до вбивства <g/> , але нічого не змінила <g/> .
doc#37 Не було й <g/> , либонь <g/> , не могло бути більшої протилежности <g/> , як між Орестом і Багряним з його настановою на літературу масову <g/> , політичну <g/> , голосно-ораторську <g/> , розхристану <g/> , недбалу щодо деталів — і характером і ідеалами Ореста <g/> .
doc#72 Єдиними істотним пунктом у них було намагання наблизити українську мову до російської <g/> , але це справа політична <g/> , не наукова <g/> .
doc#93 В обставинах лютого політичного пригнічення зерна творчих процесів виявили дивовижну <g/> , неймовірну здатність зберігатися під мерзлотою земної поверхні <g/> , щоб прорости через багато років ( <g/> може <g/> , краще <g/> , ніж в умовах політичної свободи <g/> , але диктатури розрахунку <g/> , що <g/> , правда <g/> , не нищить творців <g/> , але вбиває перспективи мистецтва <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Якщо на початок 1917 р. <g/> , окрім ТУПу <g/> , не було ніяких політичних напрямів <g/> , то тепер з'явилися всі відтінки політичної думки <g/> : від українських монархістів <g/> , через лібералів та різного типу соціялістів <g/> , аж до анархістів і комуністів <g/> .
doc#72 Всі українські політичні партії розпущено <g/> , так що українці не мали змоги виставляти самостійних кандидатів на виборах <g/> , українські депутати могли бути обрані тільки за списками румунських партій <g/> .
doc#1 Поза цими віршами - навіть у ліриці політичної інвективи <g/> , яка досі у творчости Шевченка була справжньою скарбницею церковнослов'янізмів у поєднанні з вульгаризмами <g/> , - церковнослов'янська лірика майже не вживається <g/> .
doc#81 Не пригадую <g/> , приміром <g/> , навіть прізвища <g/> , не кажучи вже про обличчя <g/> , постать або зміст науки <g/> , викладачів політичної економії <g/> , діялектичного матеріялізму і tutti quanti <g/> .
doc#71 Мовний витвір Шевченка й Куліша вторував шлях <g/> , що привів до створення політичних партій <g/> , до заснування держав <g/> , до формування армій <g/> , до воєн <g/> , до борні та конфліктів <g/> .
doc#76 <p> 5. Регулятивним фактором у диференційних і інтеграційних процесах були ( <g/> і є <g/> ) факти загальної історії <g/> , насамперед факти колонізації та її припинення <g/> , творення і зникнення політичних тіл <g/> , їх об'єднання <g/> , поділ або розпад <g/> , їхні соціальні перетвори й нашарування в межах кожного політичного тіла <g/> .
doc#72 <p> 52 “ <g/> Теорію <g/> ” <g/> , в якій його обвинувачують <g/> , Лебедь виклав у статті “ <g/> Некоторые вопросы партийного съезда <g/> ” <g/> , “ <g/> Коммунист <g/> ” ч. 59 за 17 березня 1923 р. Головна теза така <g/> : “ <g/> Поставити собі завдання активно українізувати партію <g/> , а <g/> , значить <g/> , і робітничу клясу ( <g/> а за цю справу партія не може взятися <g/> , не поширивши своєї праці і на робітничу клясу <g/> ) тепер буде для інтересів культурного руху заходом реакційним <g/> , бо націоналізація <g/> , тобто штучне насадження української мови в партії і робітничій клясі <g/> , при теперішньому політичному <g/> , економічному та культурному пропорційному розподілі між містом і селом — це значить прийняти погляд нижчої культури села супроти вищої культури міста <g/> ” <g/> . </p>
doc#36 А за цікавістю криється <g/> , безперечно <g/> , і політичний мотив <g/> : адже рік 1861 був позначений соціяльним неспокоєм <g/> . </p>
doc#27 Було б <g/> , мабуть <g/> , і небезпечно і передчасно говорити про духовий провід України <g/> , яка була для Куліша ще вся в майбутньому <g/> , і було б принизливо впрост казати про політичний провід Росії <g/> , себто політичну залежність України <g/> .