Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Це не була політична організація <g/> , не було політичної програми <g/> .
doc#0 Це не була політична організація <g/> , не було політичної програми <g/> .
doc#1 Поза цими віршами - навіть у ліриці політичної інвективи <g/> , яка досі у творчости Шевченка була справжньою скарбницею церковнослов'янізмів у поєднанні з вульгаризмами <g/> , - церковнослов'янська лірика майже не вживається <g/> .
doc#4 Звісно <g/> , не політичної <g/> , а інтимної <g/> , але якої <g/> ? </p>
doc#4 Але на яких терезах можна зважити <g/> , чого більше було в її образі України — політичної програми <g/> , тути за молодістю й дитинством чи любови до краєвиду інших далечей і нездійсненної мрії зануритися в іншу добу <g/> ?
doc#5 У політичному сенсі <g/> , розуміється <g/> , ні <g/> .
doc#5 <p> До політичних памфлетів і до українського націоналізму твір Підмогильного не причетний <g/> .
doc#5 Його місце серед інтелектуально-іронічних романів кінця 20-х років <g/> , якими українська література зустріла добу технізації з її політичним вступом – терором 30-х років <g/> .
doc#6 Ще якби ця пропаганда була політична <g/> , як приміром у Бена Шана <g/> , може <g/> , можна було б її подарувати <g/> .
doc#8 Потім вдумуєшся — і бачиш <g/> , що в ньому є велика частка правди <g/> : радянське літературознавство в особах Річицького <g/> , Шабльовсько- го тощо справді багато в чому тільки пристосовує до нових політичних вимог традиційний іконописний образ Шевченка <g/> , створений у писаннях наших таки народницьких істориків літератури <g/> .
doc#9 Переважну частину свого історичного існування Галичина жила в іншому політичному організмі <g/> , ніж велика частина решти українських земель <g/> .
doc#9 Коли не згадувати про ранньокнязівські часи з їх черговими завоюваннями і втратами « <g/> червенських городів <g/> » <g/> , Галичина то відокремлювалася цілком від інших українських земель <g/> , то об'єднувалася з Волинню <g/> , то з усім Правобережжям <g/> , але власне тільки в роки 1569— 1648 входила в одне політичне ціле з усіма українськими територіями <g/> .
doc#9 <p> Ці зауваження стосуються до всіх сторін галицького життя — політичної <g/> , соціяльно-економічної <g/> , культурної <g/> , побутової <g/> , релігійної <g/> .
doc#9 Загалом це залежало від політичного становища Галичини і від політичного становища решти українських земель <g/> .
doc#9 Загалом це залежало від політичного становища Галичини і від політичного становища решти українських земель <g/> .
doc#9 <p> Зламання цензурних заборон у Росії в 1905 р. <g/> , відновлення літературної діяльности на великій Україні1 <g/> , повернення деяких письменників <g/> , журналістів і політичних діячів з Галичини відкривають широкий шлях потужним впливам засвоєного перед цим у Галичині на літературну мову центральних і східних областей <g/> ; зустрічі з галичанами в роки війни 1914—1918 рр <g/> .
doc#9 Отже <g/> , практично в цей період галицьких впливів на літературну мову Великої України майже нема <g/> , увесь період проходить під знаком засвоєння Галичиною літературної мови Великої України — хоч <g/> , безперечно <g/> , засвоєння це не могло відбутися до кінця в умовах хоч би й відносної політичної ізоляції і <g/> , отже <g/> , захопило літературну мову Галичини тільки частково <g/> . </p>
doc#9 Тут зосереджувалося політичне життя <g/> , особливо напружуючися в періоди виборів послів до парламенту <g/> .
doc#9 Але не треба спускати з ока <g/> , що спілкування це саме через політичні перешкоди обмежувалося на розмірно вузьких прошарках передової <g/> , літературно й політично активної інтелігенції і зовсім не охоплювало народних мас <g/> .
doc#9 В оркестрі грали всі області України <g/> , але внаслідок загального політичного становища великоукраїнських земель диригувала цією оркестрою Галичина <g/> . </p>