Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 Моя пропозиція була практичніша <g/> , компромісова <g/> : ми тим стоїмо поза і понад усіма партіями <g/> , що співпрацюємо з усіма рівною мірою <g/> , друкуємося у всіх газетах <g/> , але не сповідуючи програми жадної з них <g/> .
doc#52 Брак сприятливої коньюнктури 1950 року супроти 1970 і клясичне українське невміння виходити поза своє ґетто спричинилися до того <g/> , що роман Багряного не здобув і однієї тисячної частки тієї популярности <g/> , якої осягла документальна епопея Солженіцина <g/> . </p>
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій міг не хотіти знати <g/> , що ідилія Філемона й Бавкіди не може існувати поза мітом <g/> .
doc#13 Та було б хибно думати <g/> , що співучі ритми поза діяпазоном Веретенченка <g/> .
doc#81 Хаос розкиданої <g/> , але поза тим уцілілої друкарні з великим <g/> , кількатижневим накладом праці довели до якогось там ладу <g/> , і так дійшло до першого числа цього дивного німецько-українського гібрида <g/> , прикрашеного знаком тризуба і пущеного в рух Сагайдачним <g/> .
doc#81 <p> Уже далеко пізніше <g/> , уже поза межами радянської системи я зрозумів <g/> , що це був не тільки вступ до цієї системи <g/> .
doc#6 Дальші й більші успіхи — виставки <g/> , продаж картин <g/> , видання книжок <g/> , що поєднували його текст з його ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> , ілюстрування книжок ( <g/> приміром <g/> , Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> ” <g/> ) <g/> , видання його автобіографії <g/> , напевно <g/> , дали йому інші можливості піднести рівень життя й стабілізувати його <g/> , але ледве чи воно вийшло поза рамці того <g/> , що в Америці зветься “ <g/> середньою клясою <g/> ” <g/> , а вже напевне вони не змінили його життєвого стилю мистецької одержимости <g/> . </p>
doc#53 <p> Цей список індивідуальних особливостей мови Букваря може видатися довгим <g/> , але він аж ніяк не виходить поза той мовний стандарт <g/> , що усталився в писаннях представників покоління шестидесятників Л.Глібова ( <g/> 1853 <g/> ) <g/> , Марка Вовчка ( <g/> 1857 <g/> ) <g/> , Стороженка ( <g/> 1857 <g/> ) <g/> , О.Кониського ( <g/> 1858 <g/> ) <g/> , М.Номиса і Ганни Барвінок ( <g/> 1860 <g/> ) <g/> , І.Нечуя-Левицького <g/> , Панаса Мирного ( <g/> 1872 <g/> ) ( <g/> подано дати їхніх літературних дебютів в українській літературі <g/> ) <g/> .
doc#34 <p> З тактом мистця <g/> , що не хоче відтворювати « <g/> хід подій <g/> » <g/> , а прагне показати правду історії певного часу <g/> , але воднораз поза часом — Осьмачка взяв не роки колективізації <g/> , не жахливі сцени голоду імени Сталіна <g/> , а розмірно спокійний час <g/> , коли колгоспи вже зорганізовані і діють <g/> .
doc#63 Маштабність і глибинність охоплення дійсности виводять ці твори поза рамки літературного процесу сьогоднішнього дня <g/> .
doc#81 Володимир Григорович Цебенко <g/> , поза очі — дядя Вова <g/> , — людина практична <g/> .
doc#59 Поза тим — це філософія хоч і трагічного <g/> , але активізму <g/> , незрушної моральности <g/> , напругої віри і антеїзму <g/> .
doc#65 Насамперед <g/> , матеріял ( <g/> і це відповідає об'єктивній дійсності <g/> ) незмірно бідніший у частині про українські впливи <g/> , — рівно 30 сторінок із загального числа 300. Подруге <g/> , і обсяг і особливо характер наведених українізмів російської мови неупередженому читачеві <g/> , що знає про факти поза Радянським Союзом <g/> , нагадає <g/> , скажім <g/> , арабізми у французькій мові або гіндуїзми в англійській <g/> .
doc#0 Саме про Н. </p><p> Поза всяким сумнівом <g/> , Голубовський був українським патріотом <g/> , але це не стало йому на заваді прийняти німецьку державну приналежність ( <g/> Reichsdeutsche <g/> ) <g/> .
doc#81 Коли я тепер пробую підсумувати ці розмови <g/> , мені здається <g/> , що в усьому тому було трохи театру — таємниче освітлення <g/> , притишене плетиво не дуже виразних слів і речень <g/> , самі виклики на розмову <g/> , але без будь-яких конкретних доручень <g/> , непоява Володимира Андрійовича поза своїм мешканням <g/> , ніби він був під домашнім арештом <g/> , загальне враження таємничої конспірації без справжньої конспірації <g/> .
doc#49 Рік і доба починаються поза межами цього світу <g/> , там <g/> , у царстві города-руїни <g/> .
doc#81 <p> З вечора п'яний <g/> , крутий <g/> , нездоланний </p><p> Поза плотом на обійстю тан <g/> . </p>
doc#68 Але в усіх тих віршах <g/> , що виходять поза межі сторінки з в'язничного щоденника <g/> , себто в абсолютній більшості поезій « <g/> Палімпсестів <g/> » <g/> , самота — не лише особисте переживання <g/> , а й групове і воднораз — загальнолюдська чи то філософська категорія <g/> .
doc#90 : " <g/> Стій <g/> ! Стій <g/> ! "» <g/> … </p><p> Але характерно <g/> : це все сцени « <g/> поза ідеологією <g/> » <g/> . Це сцени <g/> , коли в людині без гальм діє почуття — або
doc#22 не підлягає сумніву <g/> , що всі вони лишилися поза світом культури <g/> , до якого ми належимо <g/> » <g/> . </p>