Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Адекватна періодизація поезій Т. Шевченка ще й досі не розроблена <g/> , а чимало непорозумінь випливає з тенденції надавати особливого значення одним періодам <g/> , водночас нехтуючи іншими <g/> .
doc#1 Лише після того <g/> , як учені чітко розроблять кожен період поезії Т. Шевченка і зведуть їх відмінності та суперечності до спільного знаменника <g/> , можна буде скласти повне уявлення про Т. Шевченка як поета <g/> . </p>
doc#1 Це поезія апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства справедливости <g/> ; поезія ненависти <g/> , що плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре намагається компенсувати наругою над іншими <g/> .
doc#1 Це поезія апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства справедливости <g/> ; поезія ненависти <g/> , що плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре намагається компенсувати наругою над іншими <g/> .
doc#1 Це поезія апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства справедливости <g/> ; поезія ненависти <g/> , що плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре намагається компенсувати наругою над іншими <g/> .
doc#1 <p> Щодо стилю <g/> , то це насамперед поезія гіперболи й метафори <g/> , що громадяться <g/> , виростають у дивовижні грона <g/> , то цілком протилежні <g/> , то на диво співзвучні у своїх образотворчих властивостях <g/> .
doc#1 Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання церковнослов'янізмів <g/> , що <g/> , як звичайно <g/> , асоціюються з церквою або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для народніх пісень <g/> .
doc#1 Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання церковнослов'янізмів <g/> , що <g/> , як звичайно <g/> , асоціюються з церквою або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для народніх пісень <g/> .
doc#1 Іван Франко <g/> , посилаючи Уляні Кравченко примірник « <g/> Марії <g/> » <g/> , писав <g/> : « <g/> Єсть се <g/> , по моїй думці <g/> , найкраща перла нашої поезії <g/> , — чигайте її <g/> , і вчитуйтесь добре <g/> , і пильно придивляйтесь <g/> , як можна речі <g/> , на око прозаїчні <g/> , піднести до високої поези <g/> , як можна малими средствами <g/> , кількома простими словами викликати велике враження <g/> » 1. </p><p> Як « <g/> Марія <g/> » <g/> , так і « <g/> Неофіти <g/> » творять враження універсальносте <g/> .
doc#1 « <g/> Марія <g/> » теж належить до періоду пророцтва в революційній поезії Т. Шевченка <g/> . </p>
doc#1 <p> Зовнішнім показником зміни стилю <g/> , тональности <g/> , атмосфери є чітке обмеження кількосте й ролі церковнослов'янізмів у мові поезій <g/> .
doc#1 <p> На зміну стилістичним експериментам минулих років <g/> , коли Т. Шевченко сміливо вводив у поезію вирази <g/> , досі невживані <g/> , коли сполучував слова <g/> , здавалося б <g/> , стилістично несумісні <g/> , приходить як основне правило закон мудрої економії <g/> ; на зміну бурхливому <g/> , експансивному стилю - самообмеження зрілого митця <g/> .
doc#1 <p> Розкриття прихованих семантичних нюансів слова через антитезу <g/> , через розгортання Градацій символічних образів та використання оксиморонів стає основною технікою у поезії Т. Шевченка <g/> .
doc#1 Поряд із ліричними філософськими медитаціями та сатирою з елементами інвективи цей жанр у поезії Т. Шевченка стає основним <g/> .
doc#1 Це остання з довгого ряду його поезій про збезчещених дівчат-покриток <g/> , який починається « <g/> Катериною <g/> » у 1838 р. й через різноманітні варіянти та варіяції приводить у 1859 р. до « <g/> Марії <g/> » <g/> .
doc#1 Ця тема здатна « <g/> зазвучати <g/> » ( <g/> тобто її можна виокремити <g/> ) лише тому <g/> , що введена вона сюди як частина ширшого контексту в образі розпаду сім'ї. Мотив хлопців <g/> , « <g/> забраних у москалі <g/> » і через це втрачених для сім'ї ( <g/> країни <g/> ) <g/> , — майже такий самий типовий для поезії Т. Шевченка <g/> , як і мотив збезчещеної дівчини <g/> . </p>
doc#1 <p> Існує поезія для поетів <g/> .
doc#1 Мініятюри Т. Шевченка — такі <g/> , як цитовані тут <g/> , — це поезія для Шевченкових читачів <g/> .
doc#1 <p> Мініятюри <g/> , створені I860 р. <g/> , — це поезія для утаємничених <g/> , це <g/> , у певному розумінні <g/> , езотерична поезія <g/> , недоступна для необізнаного <g/> , випадкового читача <g/> .
doc#1 <p> Мініятюри <g/> , створені I860 р. <g/> , — це поезія для утаємничених <g/> , це <g/> , у певному розумінні <g/> , езотерична поезія <g/> , недоступна для необізнаного <g/> , випадкового читача <g/> .