This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 | темніший ночі гай <g/> . </p><p> Як згубила <g/> , то й шукай <g/> ! » </p><p> Така | поезія | про дівчину <g/> , що спокусилася задурно переїхати |
doc#15 | над мовою сучасної поезії <g/> . ( <g/> Про мову | поезій | П. Г. Тичини <g/> ) // Учені записки Харківського |
doc#49 | стилю <g/> . Поезія була б розірвана на дві окремі | поезії | <g/> , які мистецькою настановою одна одну |
doc#47 | характеризує Сотничиху <g/> , є риси самої поетки <g/> . | Поезія | ця <g/> , бачимо тепер <g/> , не тільки об'єктивна <g/> , вона й |
doc#7 | в нас адекватне відтворення типу сучасної | поезії | Заходу <g/> . Того самого <g/> , що позначений формулою |
doc#50 | над дрібнотою пересічного життя — і вона | поезія | тільки доти <g/> , доки не знижується до рівня загалу |
doc#22 | для української й російської народницької | поезії | апеляцією до шкуринки хліба — звичайно ж <g/> , |
doc#81 | . Та найбільше враження на нас тоді справила | поезія | Євгена Маланюка <g/> . Увесь його комплекс шаленої |
doc#97 | на те <g/> , як часто в ці місяці з'являються в його | поезіях | мотиви самотности <g/> , лексеми сам <g/> , самотній <g/> , |
doc#7 | » <g/> . Все таки подаю цих кілька назв з французької | поезії | <g/> , розраховуючи на такого читача <g/> , якого тема |
doc#26 | літератури <g/> . </p><p> Полемічна загостреність | поезії | « <g/> До Основ'яненка <g/> » особливо виразна стає <g/> , коли |
doc#99 | вони <g/> , либонь <g/> , усе-таки ще є <g/> , але в новітній | поезії | знайти їх важко <g/> . В « <g/> Автостопі <g/> » Оксани Забужко |
doc#35 | даних <g/> . Він зосереджений на одній темі <g/> . В | поезії | так само — емблематична поезія йому за малими |
doc#28 | . Ноктюрнами можна було б назвати цілу низку | поезій | Филиповича <g/> : « <g/> Він тікав <g/> » <g/> , « <g/> Тремтіла тінь <g/> » <g/> , « |
doc#23 | родити <g/> , </p><p> Забере чорт ворогів <g/> , то буде ходити12. </p><p> | Поезія | Петренка <g/> : </p><p> Минулися мої ходи через огороди <g/> , </p> |
doc#89 | , робить його поганим критиком багатьох родів | поезії | <g/> » <g/> . Одначе рецензент не засуджує Ґріґсона |
doc#23 | » лірикою <g/> , типу згадуваних вище ньюстедських | поезій | <g/> . У Франції через два роки після перших « |
doc#4 | , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій таки | поезії | « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для літературної |