Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Є цікаві внески в усталення його теоретичного кредо й фактичної історії ( <g/> передмова С. Гординського до поезій Мик <g/> .
doc#29 З написом від Лілі ( <g/> бо це був її подарунок <g/> ) <g/> : « <g/> Любительці української поезії <g/> » <g/> .
doc#31 Від російської літератури <g/> , від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати <g/> » <g/> , « <g/> Наша орієнтація — на західноевропейське мистецтво <g/> » <g/> , « <g/> Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства <g/> » <g/> , « <g/> Майбутнє за моєю молодою нацією і за моєю молодою клясою <g/> » <g/> , « <g/> За відважних і вольових людей <g/> » — ці чіпкі гасла відомі кожному <g/> .
doc#33 « <g/> Вона навчила його цінувати поцілунок <g/> , що досі йому нікчемною забавкою здавався <g/> , та все інтимне плетиво жаги <g/> , що виробила людськість за час від кам'яного віку дотепер <g/> » <g/> , вона навчила його цінити поезію осени <g/> , вона перша зрозуміла його власну вдачу й душу <g/> . </p>
doc#34 Пише він поезію чи прозу <g/> , — він однаково лишається поетом <g/> .
doc#35 Поезія його прагне бути сильною й твердою <g/> .
doc#36 Тут ми мусімо звернутися до мистецтва слова <g/> , до поезії <g/> .
doc#37 Були це збірники літературної проблематики « <g/> МУР <g/> » <g/> , яких вийшло три <g/> , а четвертий не побачив світу <g/> , видання <g/> , присвячене дискусії літературних проблем в чергуванні з поезіями на теми літературної творчості <g/> ; альманахи « <g/> МУР <g/> » <g/> , яких вийшов тільки один <g/> , видання <g/> , присвячене літературним творам і конкретній літературній критиці — другий <g/> , уже зформований <g/> , так і не побачив світу <g/> , а перший був порядно зіпсований халтурною коректою <g/> , що спотворювала текст <g/> , подекуди до невпізнання <g/> ; і найдовговічніше з усіх видання ( <g/> 11 випусків <g/> ) місячника літератури <g/> , мистецтва й критики « <g/> Арка <g/> » <g/> , чий стандарт і змістом і оформленням <g/> , за яке відповідав Яків Гніздовський <g/> , — ледве чи перевершений і в пізніші роки <g/> .
doc#38 Чижевський відзначає це для XIX сторіччя ( <g/> с. 323 <g/> ) <g/> , він говорить про « <g/> характеристичні для української літератури подивугідні твори мішаного стилю <g/> , не без впливу романтичної форми байронічної поеми писані поеми <g/> , що не підносяться над рівнем травестії <g/> » ( <g/> с. 480 <g/> ) <g/> , він відзначає в класициста Котляревського визначальний вплив барокової релігійної поезії в описі пекла ( <g/> с. 347 <g/> ) <g/> .
doc#39 <p> Як пишно <g/> , наче звої блискучого саєту <g/> , розгортає Осьмачка свої розлогі порівняння <g/> , від яких у такому обсязі давно вже відвикла в нас не тільки проза <g/> , а навіть і поезія <g/> : « <g/> Голос побивався під небом <g/> , ридав <g/> , благав <g/> …
doc#40 <p> § 2. ТРИ ПІДХОДИ ДО ЯВИЩ МОВИ </p><p> Беремо цикл поезій Лесі Українки « <g/> Сім струн <g/> » і читаємо першу фразу першого вірша <g/> : </p><p> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольная мати <g/> , </p><p> Струна моя перша озветься <g/> . </p>
doc#41 Недавно один критик обрушився на твердження про те <g/> , що поезія Олени Теліги виросла з альбомної поезії <g/> .
doc#42 <p> </doc> </p><p> Поезія Байрона і байронічна поема <g/> , як відомо <g/> , не те саме <g/> .
doc#43 Тільки Барка переніс принципи жанру з поезії в прозу <g/> . </p>
doc#44 Новий стиль — він ще не має назви <g/> , ще не витворив свого -ізму <g/> , - може допускати буяння метафор <g/> , як у Рубчака <g/> , може хизуватися повною оголеністю від будь-яких поетизмів <g/> , як у Смотрича <g/> , але в усіх своїх проявах він відкидає беззастережно штампи символістичної й неоклясицистичної поезії <g/> , бляшану умовність голосної або псевдоінтимної реторики <g/> .
doc#45 На прикладі Тютчева <g/> , що інтелектуально мислив французькою мовою <g/> , а поезію творив російською <g/> , поширено тезу про згубні впливи двомовности на певні види розумової активности ( <g/> 168дд <g/> ) <g/> .
doc#46 Він не писав статей чи есеїв до органів МУРу <g/> ; коли в нього просили поезію <g/> , він давав її <g/> , але сам не пропонував <g/> .
doc#47 <p> 1955 року в морозному Вінніпегу вийшла тризбірка її найкращих <g/> , вибраних поезій « <g/> Княжа емаль <g/> » <g/> .
doc#49 Сонце <g/> , що світить у поезії Василя Барки <g/> , не емпіричне <g/> , а ідеальне <g/> .
doc#50 Інша річ <g/> , коли Вам нестерпною стала начебто безцільна шамотня буденности <g/> , і Ви смертельно затужили за тим <g/> , щоб прозріти в ній сенс <g/> ; коли Вам спокою не дають загадки буття людини <g/> , вічні проблеми існування світу <g/> ; коли Ви чекаєте від поезії прочуття таємного в житті і оновлення Вашої істоти <g/> .