Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 , прирівнює їх до питань типу " <g/> праворуч чи ліворуч <g/> " і вважає <g/> , що в подібних випадках ситуація являється психологічним суб'єктом ( <g/> виявленню її допомагають жести <g/> ) <g/> , так що ці речення <g/> , як і всякі <g/> , при будь-яких обставинах ( <g/> unter allen Umständen <g/> ) двоелементні <g/> . </p>
doc#45 У розділі 8 я спробую пояснити <g/> , чому <g/> , загалом кажучи <g/> , йому не вдалося з'ясувати питання так <g/> , як він би того хотів <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Питання <g/> » <g/> ) </p><p> Світ для неї — в'язниця <g/> , а життя — незбагненне <g/> , і людина зла <g/> , вона — </p><p><g/> …
doc#10 <p> Як погляди на окремі питання генези й історичного розвитку української мови в Ганцова зазнали розвитку й змін попри короткий час його наукової діяльності <g/> , так змінювалися <g/> , а радше ширшали і його методологічні засади <g/> , хоч загалом вони не тільки не були ним виразно зформульовані в якихось теоретичних виступах <g/> , а навіть і в суті справи не викристалізувалися в викінчену систему <g/> . </p>
doc#79 Спроба Поетова розлучитися з мріями <g/> , пересісти з палички на реального коня <g/> , кінчається хіба розгубленим питанням <g/> : « <g/> Невже ж увесь світ лише смітник <g/> , а мрії — випари із його <g/> ?
doc#72 Це питання спірне <g/> , але автор навіть не зумів його правильно поставити <g/> .
doc#9 Нам важливо тільки підкреслити <g/> , що обидва дискутанти — галичани <g/> , але жаден з них не ставить під сумнів і не робить об'єктом обговорення питання про великоукраїнську основу літературної мови <g/> .
doc#45 Тоді стане ясніше <g/> , чому він так часто пробував дати загальну теорію цих питань <g/> , так часто повертався до праці над нею і ні разу не довів роботу до кінця ( <g/> як показано в розділі 1 <g/> ) <g/> .
doc#25 До розв'язання питання пощастило щільно наблизитися геть пізніше В.Сімовичеві в статті “ <g/> Морфологія українських прикметників <g/> ” ( <g/> Slavia <g/> , 12 <g/> ) <g/> : він пояснив ці форми українських прикметників не так із стягнення <g/> , як із структурного вподібнення відміни різних типів прикметників і займенників <g/> . </p>
doc#65 Суть питання полягала в тому <g/> , що до 1936—1937 року це слово в російській мові вживалося в словосполученні верховний суд <g/> , а це словосполучення в загальній практиці по-українськи віддавано як найвищий суд <g/> .
doc#79 <p> Збожеволіла на національному питанні частина української еміґрації дошукується позитивного представника українського народу то в дядькові Тарасові <g/> , то в Мокієві <g/> .
doc#53 <p> Повернімось від цього короткого ортографічного відступу до питань мови <g/> .
doc#65 Часткову відповідь на це питання я пробував подати в своїй доповіді <g/> , прочитаній ще перед з'їздом <g/> , 12 червня цього року <g/> , на науковій конференції Іллінойського університету в Урбані <g/> .
doc#0 <p> Питання <g/> , ставлені двома допитувачами <g/> , не були імпровізацією <g/> .
doc#80 <p> З цим зв'язане питання джерел поодиноких творів Домонтовича <g/> .
doc#45 <p> Спинімося на тих знаних епізодах біографії <g/> , які могли мати вплив на еволюцію ставлення Потебні до українського питання <g/> . </p>
doc#81 І так я засуджений на вічне вагання <g/> , вічну нерозв'язаність питання <g/> , чим же був мій Львів — містом з тими деталями архітектури без цілісности будов чи лише моєю уявою <g/> , сном <g/> , небуттям <g/> ? </p>
doc#69 ( <g/> Питання структурних принципів мови і мовної політики щодо них також було табу в мертві роки животіння під тінню совиних крил <g/> ) <g/> . </p>
doc#101 літературі <g/> . </p><p> — Чи хотіли б повернутися в Україну назовсім <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Це питання чисто практичне <g/> , пов'язане з пенсією <g/> , з усіма матеріяльними умовами <g/> , які випливають з
doc#15 " Питанням генези називних речень автор не займається <g/> , але в цьому розрізі мені видається цінним його посилання на спорідненість самостійних називних слів і словосполук з випадками " <g/> синтаксической неоформленно- сти впечатлений <g/> " <g/> , як у наведеному автором прикладі з Гоголя <g/> : " <g/> Поручик <g/> ?