Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 дзвінок <g/> . Соцреалізм є соцреалізм <g/> . Він пише все <g/> , як було <g/> . І завбачає події <g/> . Дзвінок
doc#1 у соціяльній несправедливості <g/> . Тепер він пише <g/> : </p><p> Злоначинающих спини <g/> , </p><p> У пута кутії не куй <g/> , </p><p> В
doc#2 клярнети починають звучати <g/> , і Лятуринська пише свої « <g/> тичининські <g/> » поезії <g/> , ні на мить <g/> , одначе <g/> ,
doc#4 в « <g/> нових <g/> » поезіях майже завжди пише про себе <g/> . Але про себе в зустрічах з усім
doc#4 в відлуннях у її власній душі <g/> . Поза тим вона пише про настрої <g/> , про власне <g/> . Вона вміє піднести
doc#4 списом <g/> … <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> : </p><p> Я твердо вірю <g/> , Боже мій <g/> , </p>
doc#6 . Він оглядає його твори також у Бельгії <g/> . Він пише <g/> , що споглядання цих творів у тих сумних
doc#6 полотна <g/> ! У своєму коментарі до картини Курилик пише <g/> , що він був щасливий <g/> , сидячи в автомобілі й
doc#6 , — мистець глузує з екзистенціялізму <g/> . </p><p> Він пише <g/> : </p><p> “ <g/> У центрі картини навколо осередкової форми
doc#6 . Кажучи про спогади зі свого дитинства <g/> , він пише <g/> : “ <g/> Багато з цих образів стали символами в моїх
doc#6 допоможіть мені — будь ласка допоможіть <g/> ” він пише <g/> : “ <g/> Вона показує мене символічно як птаха <g/> , що
doc#6 звичайно <g/> , Христа <g/> , про що <g/> , зрештою <g/> , сам мистець пише <g/> . Коли в ілюстрації до вірша 27,45 Матвія
doc#7 мови <g/> . Дійшло до того <g/> , що дехто з поетів пише взагалі не українським словником <g/> . Одні тільки
doc#8 часто приносить загибель культурі <g/> . Він пише про це дуже обережно <g/> , своїй статті він дає назву
doc#8 і потім вигукувати <g/> : " <g/> Ага <g/> , " <g/> Die Neue Zeitung <g/> " пише <g/> … А я це перший сказав <g/> " <g/> , — все це дитяче <g/> . Та він
doc#9 позиція самого П. Лукашевича <g/> . Правда <g/> , він не пише <g/> , чим він обґрунтував свою пропозицію
doc#9 й не вкладалися в єдину систему <g/> . Сам Є. Сакун пише про це так <g/> : « <g/> З'їздивши сливе усю Україну й
doc#9 » ( <g/> І <g/> , 391 <g/> ) <g/> ; « <g/> Право зверхности сам Вельзевул їм пише <g/> » ( <g/> II <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; « <g/> Нехтував страшну свою потугу <g/> » ( <g/> II <g/> ,
doc#9 слова <g/> : належний <g/> , цнотливий <g/> , урочистий і далі пише <g/> : « <g/> Хіба задля того мали б наші письмовці
doc#9 П. Куліша і М. Старицького <g/> . їх твори <g/> , — пише вона <g/> , — « <g/> мають стояти між найкращими оздобами