Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 » він не знав <g/> . Бо про це слово підручники не писали <g/> , а живої мови щодення він не знав і не відчував <g/> .
doc#23 на настрій і душу поета <g/> . Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой
doc#9 стану <g/> . У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося
doc#83 мовою України стала російська <g/> , що нею писали <g/> , скажімо <g/> , Капніст і автор Історії Русів <g/> , що нею
doc#23 Засенко в супроводі Є. Кирилюка і П. Приходька писали <g/> , теж без дальшої дискусії <g/> : « <g/> Поезією Шевченка
doc#49 міською <g/> , незалежно від того <g/> , на які теми вони писали <g/> , — і ми не маємо причин зрікатися їх осягів <g/> .
doc#81 Сумську вулицею Карла Лібкнехта <g/> , так тільки писали <g/> . Тепер перестали писати <g/> , і Сумська була
doc#72 центральноукраїнських норм <g/> . Видавці “ <g/> Зорі <g/> ” писали 1889 р. <g/> : “ <g/> Якби прийшло списати словар з того <g/> , як
doc#27 працювали і при такому темрявому світлі писали <g/> ? » І це після того <g/> , як у пожежі його підпаленого
doc#28 . Критика писала про нього мало <g/> , при чому писали або друзі або вороги <g/> . Друзі – маю на увазі
doc#72 , що вони говорили літературною мовою <g/> , якою писали автори з підросійської України і яка
doc#72 партійної лінії <g/> , члени цих організацій писали багато <g/> , але твори їхні не мали літературної
doc#74 партійної пінії <g/> , члени цих організацій писали багато <g/> , але твори їхні не мали літературної
doc#26 та його Історію українського письменства писали багато <g/> , і тут можна бути стислим <g/> , коротко
doc#38 — Руданський <g/> , Нечуй-Левицький і Панас Мирний « <g/> писали в найкращих традиціях європейської
doc#103 краще для тебе самого <g/> . Навіть на те <g/> , що про мене писали в пресі й що не відповідало дійсності <g/> , я
doc#97 . До революції <g/> , до сталінізації таким стилем писали в так званій лубочній казенно-примітивній
doc#63 , Копштейн <g/> , Стельмах <g/> , Масенко - і багато інших писали вірші пісенного типу <g/> , звульґаризувавши його
doc#40 перенесення значення за функцією <g/> . Колись люди писали гусячими перами <g/> ; тепер ми пишемо сталевими
doc#81 , звісно <g/> , в ті роки писали тільки так ( <g/> якщо не писали для своєї шухляди <g/> ) <g/> , але це не робило ці писання