Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 . А саме так уявлялося Потебні <g/> . Соханська пише <g/> , що Потебня вірив у майбутнє української мови і
doc#78 мови <g/> . У листі до Корсуна з січня 1842 р. він писав <g/> : « <g/> Тилько дрюкуйте своею граматыкою <g/> , бо вона
doc#70 Сучасна українська літературна мова <g/> ” ( <g/> СУЛМ <g/> ) <g/> , писав про вимову зубних перед І <g/> , яке походить з О <g/> , що
doc#38 на увазі хоробрих « <g/> рецензій <g/> » <g/> , де автор нагорі пише <g/> , скажім <g/> , « <g/> Голубі диліжанси <g/> » або « <g/> Твори <g/> »
doc#58 з людьми <g/> , життям і Богом <g/> . Розуміється <g/> , можна писати й про лаштунки й сміття щоденного життя <g/> . Але чи
doc#47 писати <g/> , але кінець-кінцем ми таки не знаємо <g/> , пише він чи каже <g/> . Глава IX — його монолог <g/> . У главах X і
doc#54 в тюрму <g/> . Але чи ми йому повіримо <g/> ? </p><p> Первомайський пише про глибоку вразу <g/> , невигойну довіку <g/> , що лишила
doc#9 ми пишемо <g/> , то ми і хвилини не вагаючись — почали б писати такою мовою <g/> , якою тепер пишуть автори тих
doc#27 , — що поет не задає собі ні задачі <g/> , ні тону <g/> , як писати <g/> . Душа набереться жизні — от і пишеш <g/> » <g/> . Та тут таки
doc#33 неугавного міського руху <g/> ; Яновський <g/> , що писав у « <g/> Майстрові корабля <g/> » <g/> : « <g/> Ти може думаєш завше
doc#9 у Галичині мовний матеріял <g/> . Модест Левицький пише про це так <g/> : « <g/> Коли з р. 1906 настала змога
doc#41 наших сучасників <g/> , в яких би манерах вони не писали — від школи Нечуя-Левицького до школи
doc#2 , але й показуючи властивості предметів <g/> . Вона писатиме « <g/> лазоревий око тішив <g/> » <g/> , оминаючи слово сніг <g/> .
doc#47 мова <g/> . </p><p> Якщо <g/> , — як припускаємо <g/> , — поезії « <g/> Туги <g/> » писано ( <g/> або перероблювано з давніших <g/> ) 1947 — 1957
doc#26 означають одне <g/> : не писати так <g/> , як досі писав Квітка <g/> . Попри всю пошану — це нищівна критика й
doc#27 новин <g/> , є враження з подорожей <g/> , але пише про це Куліш скупо <g/> , часто — ніби між іншим <g/> ,
doc#77 з життям <g/> . І тому <g/> , якщо запропонуєш комунебудь писати мемуари <g/> , він сприймає це майже як образу <g/> , як
doc#10 дідичем <g/> , ані хоч трохи вищим урядовцем <g/> . Фасмер пише у згадуваному листі <g/> : “ <g/> Про його біографію я
doc#9 і Олена Пчілка в своїм некролозі <g/> . Вона пише не так про новотвори <g/> , як про мовне простування
doc#101 мірою я був заанґажований в політику уже тим <g/> , що писав про літературу <g/> , про мистецтво <g/> , навіть про мову