Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 на настрій і душу поета <g/> . Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой
doc#28 . Критика писала про нього мало <g/> , при чому писали або друзі або вороги <g/> . Друзі – маю на увазі
doc#40 перерв між словами на письмі не робили і все писали суцільно <g/> . Таким чином <g/> , письмо не допоможе нам
doc#49 міською <g/> , незалежно від того <g/> , на які теми вони писали <g/> , — і ми не маємо причин зрікатися їх осягів <g/> .
doc#63 , Копштейн <g/> , Стельмах <g/> , Масенко - і багато інших писали вірші пісенного типу <g/> , звульґаризувавши його
doc#67 тому <g/> . Вірш Боровиковського довгий <g/> . У ті часи писали довше <g/> , ніж у наші часи <g/> . Я сподіваюся <g/> , що читання
doc#72 життя <g/> : нею не вели поважних дискусій <g/> , не писали творів <g/> , що відбивали б найновіші напрями в
doc#72 , що вони говорили літературною мовою <g/> , якою писали автори з підросійської України і яка
doc#81 . Це не була його провина <g/> , звісно <g/> , в ті роки писали тільки так ( <g/> якщо не писали для своєї шухляди <g/> ) <g/> ,
doc#89 процесу <g/> . Бо не можна писати сьогодні так <g/> , як писали сто років тому <g/> , хоч би тоді й були написані
doc#97 . До революції <g/> , до сталінізації таким стилем писали в так званій лубочній казенно-примітивній
doc#103 краще для тебе самого <g/> . Навіть на те <g/> , що про мене писали в пресі й що не відповідало дійсності <g/> , я