Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> : </p><p> Я твердо вірю <g/> , Боже мій <g/> , </p><p> лише святий вогонь-ненависть </p><p> пірве з кайданів нарід мій </p><p> і поведе його до слави <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Сповідь <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> або <g/> : </p><p> І затремтить рука злодійська <g/> , </p><p> здригнеться Київська земля </p><p> і понесе сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p>
doc#4 За ті понад сорок років <g/> , коли Наталя Лівицька-Холодна писала свої « <g/> нові <g/> » вірші <g/> , ні вона <g/> , ні вірші не були незмінні <g/> .
doc#4 <p> Та відмежування від старших і однолітніх сучасників починалося ще 1947 р. <g/> , коли Наталя Лівицька- Холодна писала — </p><p> Я буду майстром неприміченим </p><p> і каганцем у буднів ніч <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) </p><p> не смолоскипом <g/> , що рве нічну темряву й кличе до героїчних звитяг <g/> , а каганцем серед буднів <g/> !
doc#4 <p> Є композитори — творці оркестрової музики <g/> , є такі <g/> , що пишуть камерну <g/> .
doc#5 Тільки в Домонтовича Вер зраджує Комаху <g/> , а не він її <g/> , і бідному подоланому Комасі не лишається нічого <g/> , як писати листи до Вер <g/> , що ніколи не будуть відіслані <g/> .
doc#5 Може ще нема <g/> , а може й не було б <g/> , коли б він міг писати далі <g/> .
doc#8 І манера його систематично навмисне переплутувати прізвища ( <g/> Присяжнюк — Позичанюк <g/> ) <g/> , і манера в усіх чужих статтях ловити свої думки і потім вигукувати <g/> : " <g/> Ага <g/> , " <g/> Die Neue Zeitung <g/> " пише <g/> …
doc#9 змін в формах <g/> : хв в чужих словах не писати замість ф <g/> …
doc#9 Сам Є. Сакун пише про це так <g/> : « <g/> З'їздивши сливе усю Україну й прислухавшись до говорів її <g/> , дійшов'єм2 до гадки <g/> , що нам потрібно задля розвою нашої літератури писати українською мовою <g/> , а не яким-небудь з українських говорів <g/> .
doc#9 У редакційній статті « <g/> Указ проти руського язика <g/> » « <g/> Правда <g/> » писала <g/> : « <g/> Настигла ж пора для галицьких русинів сповнити довг для цілої руської народности <g/> .
doc#9 Він пише <g/> : « <g/> За ввесь час <g/> , одколи розвивається галицьке письменство <g/> , я знайшов у йому тільки трохи більше десятка неологізмів <g/> , слів вищого порядку ( <g/> типове визнання <g/> .
doc#9 До питання про межі національних мов Гергард пише <g/> : « <g/> Мова і сила ( <g/> держава <g/> ) <g/> , не мова і дух визначають межі <g/> , в яких живе і діє наріччя <g/> .
doc#9 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая североюжная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Дубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Суды лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский <g/> , часть Козелецкого <g/> , Пирятинский и часть Дубенского <g/> .
doc#10 Сама редакція писала <g/> , що попереду випадало б зредагувати українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .
doc#10 Фасмер пише в листі до мене з 10 січня 1953 р. <g/> : “ <g/> Я його високо цінив науково і під кінець дуже сприятелювався з ним особисто <g/> ” <g/> .
doc#10 Фасмер пише у згадуваному листі <g/> : “ <g/> Про його біографію я ніколи не розмовляв з ним <g/> …
doc#10 І щоб дорозумітися причин такого роду язикової зміни <g/> , щоб визначити відповідне схрещення <g/> , треба дошукатися історичних подій <g/> , які <g/> , бувши зв'язані з групою говірок <g/> , де відповідна язикова зміна відбулася <g/> , спричинилися до цієї зміни <g/> ” <g/> , пише вона ( <g/> 20 <g/> , 79 <g/> ) <g/> .
doc#12 Писати треба в таких випадках ту літеру <g/> , що відповідає етимології слова <g/> .
doc#12 <p> 5. Літеру е пишемо <g/> : </p><p> а <g/> ) в повноголосній групі ере <g/> , а також у групі еле <g/> , апр <g/> .
doc#12 <p> Б. о — у. </p><p> Ненаголошене о в поправній українській вимові подеколи може наближатися до у. Писати треба в таких випадках ту літеру <g/> , що відповідає етимології слова <g/> , за винятком слів <g/> : будяк <g/> , ворушити <g/> , ґуральня <g/> , мачуха <g/> , парубок <g/> , полум'я <g/> , яблуко <g/> , яблуня <g/> …