Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 До питання про межі національних мов Гергард пише <g/> : « <g/> Мова і сила ( <g/> держава <g/> ) <g/> , не мова і дух визначають межі <g/> , в яких живе і діє наріччя <g/> .
doc#9 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая североюжная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Дубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Суды лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский <g/> , часть Козелецкого <g/> , Пирятинский и часть Дубенского <g/> .
doc#10 Сама редакція писала <g/> , що попереду випадало б зредагувати українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .
doc#10 Фасмер пише в листі до мене з 10 січня 1953 р. <g/> : “ <g/> Я його високо цінив науково і під кінець дуже сприятелювався з ним особисто <g/> ” <g/> .
doc#10 Фасмер пише у згадуваному листі <g/> : “ <g/> Про його біографію я ніколи не розмовляв з ним <g/> …
doc#10 Уже Ганцов побачив <g/> , що це не надто ймовірна теорія <g/> , бо спадний характер наголосу в північноукраїнських говірках не сприяє внутрішньому розвиткові “ <g/> другої частини <g/> ” цих дифтонгів у напрямі до і. Тоді <g/> , коли Ганцов писав свою визначну “ <g/> Діялектологічну клясифікацію українських говірок <g/> ” <g/> , Курило робила спостереження над говіркою Хоробричів і над іншими чернігівськими говірками і <g/> , за всіма ознаками <g/> , незалежно від нього прийшла до таких самих висновків <g/> .
doc#10 І щоб дорозумітися причин такого роду язикової зміни <g/> , щоб визначити відповідне схрещення <g/> , треба дошукатися історичних подій <g/> , які <g/> , бувши зв'язані з групою говірок <g/> , де відповідна язикова зміна відбулася <g/> , спричинилися до цієї зміни <g/> ” <g/> , пише вона ( <g/> 20 <g/> , 79 <g/> ) <g/> .
doc#10 Тим то мав рацію Синявський <g/> , коли писав про цю працю <g/> : “ <g/> Хоч і чимало дає ця розвідка для пізнання північних українських говорів ( <g/> і білоруських <g/> ) <g/> , хоч і як безсумнівно позитивні деякі фонетичні сконстатування в ній <g/> , та в цілому звуки трактуються в ній без найменшого розподілу їх на фонеми й відтінки <g/> , отже <g/> …
doc#12 Писати треба в таких випадках ту літеру <g/> , що відповідає етимології слова <g/> .
doc#12 <p> 5. Літеру е пишемо <g/> : </p><p> а <g/> ) в повноголосній групі ере <g/> , а також у групі еле <g/> , апр <g/> .
doc#12 <p> Б. о — у. </p><p> Ненаголошене о в поправній українській вимові подеколи може наближатися до у. Писати треба в таких випадках ту літеру <g/> , що відповідає етимології слова <g/> , за винятком слів <g/> : будяк <g/> , ворушити <g/> , ґуральня <g/> , мачуха <g/> , парубок <g/> , полум'я <g/> , яблуко <g/> , яблуня <g/> …
doc#12 II А 4. </p><p> 3. Літеру и пишемо в закінченні родового відмінка однини тих іменників жіночого роду <g/> , що закінчуються на дві приголосні <g/> , друга з яких -ть <g/> , напр <g/> .
doc#12 IV Б 4. </p><p> 5. Не пишемо ь після д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , н <g/> : </p><p> а <g/> ) коли наступна приголосна вимовляється м'яко <g/> , напр <g/> .
doc#12 Зокрема апостроф пишемо після губних б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м завжди <g/> , крім тих слів <g/> , де перед губними стоїть постійний ( <g/> не з прироста <g/> ) пркя'т <g/> , осний <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Б. 3 правопису наростків </p><p> 1. У здрібнілих і пестливих наростках -еньк- <g/> , -есеньк- <g/> , -оньк- <g/> , -юсіньк- і в згрубілому наростку -ісіньк- пишемо ь після н <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> У наростку -енк- на означення сина за назвою або професією батька ь не пишемо ніколи <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4. В іменникових наростках -илн ( <g/> о <g/> ) <g/> , -алн ( <g/> о <g/> ) не пишемо ь <g/> , напр <g/> , <g/> : держално <g/> , заступилно <g/> . </p>
doc#12 <p> 7. У наростку -тель пишемо завжди е <g/> , напр <g/> .
doc#12 Але коли цього нема <g/> , а не зв'язане з протиставленням або подає заперечення присудка <g/> , то частку не пишемо окремо <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Але в англійських словак після л у кінці слова й складу не пишемо ь <g/> , напр <g/> .