Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 . До питання про межі національних мов Гергард пише <g/> : « <g/> Мова і сила ( <g/> держава <g/> ) <g/> , не мова і дух
doc#27 був під поліційним наглядом і переляканий <g/> , він писав майже виключно російською мовою ( <g/> за винятком
doc#74 не обходило <g/> , чи лист Наркомфіну до Наркомюсту писано по-українськи чи по-російськи <g/> , так само як не
doc#9 намагалися трактувати їх інакше <g/> . Микола Зеров писав <g/> , що П. Филипович « <g/> виявив <g/> , що слова <g/> , які в свій
doc#58 з людьми <g/> , життям і Богом <g/> . Розуміється <g/> , можна писати й про лаштунки й сміття щоденного життя <g/> . Але чи
doc#40 бородьба <g/> , а пишемо боротьба <g/> , кажемо яґже <g/> , а пишемо як же і т. д. Але в тому <g/> , що приросток з- перед к <g/> , п <g/> ,
doc#75 комунізму <g/> . Обережно <g/> , читачу <g/> ! Якби Сенченко писав це в обставинах нашої еміґрації <g/> , може він
doc#84 . Приміських залізниць приплин і відплин <g/> » <g/> , — писав поет <g/> . Правда <g/> , про Харків <g/> , а не про Мюнхен <g/> .
doc#12 , польських <g/> , і білоруських іменах власних пишемо звичайно є <g/> , особливо <g/> , коли в даному корені
doc#89 величчю світової літератури <g/> » <g/> ? <g/> ! </p><p> Достоєвський писав про Дюма <g/> : « <g/> Саме тому Дюма і не мистець <g/> , що він не
doc#81 випадок у моєму житті <g/> , і про цей тип я тут уже писав <g/> . Зближення з нею я ніколи не шукав <g/> , хоч напевне
doc#27 крайностей у цьому напрямі <g/> . « <g/> Ви забуваєте <g/> , — писав він до Кониського того ж року <g/> , — що поет не задає
doc#30 , потім того відцурався <g/> , чи можна таким стилем писати <g/> , приміром <g/> , війну з блатняками <g/> , — не певний <g/> , але
doc#1 , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до
doc#61 людина засинає <g/> , то <g/> , очевидно <g/> , не пише <g/> , а поки пише <g/> , не може заснути <g/> . Але всяке мистецтво —
doc#81 якийсь вислів <g/> , але не стільки <g/> , щоб могти про них писати <g/> . Назву три імені — не для читача <g/> , а для себе <g/> .
doc#64 нічого <g/> . І ніхто інший не знає більше <g/> . Любченко пише <g/> : « <g/> Щодо уряду — вичікування <g/> … Німці воліють
doc#89 себе <g/> . Він виявляє себе вже в тому <g/> , про що він пише <g/> . В тому <g/> , котрі його статті кращі <g/> . В тому <g/> , які
doc#71 і наст <g/> . <g/> ; 33 <g/> , с. 177 і наст <g/> . <g/> ] чи « <g/> Історію Русів <g/> » писано російською мовою <g/> . І хоча в творах Сковороди
doc#77 література може писати про сіре <g/> , але не повинна писати про нього сіро <g/> , що вона повинна уяскравити <g/> ,