Concordance

This action may take several minutes for large corpora, please wait.

doc#9	Куліш при всій його неприхильності до галичан	писав	<g/> : « <g/> В Галичині рішиться ціле руське питання
doc#27	приватного листування взагалі <g/> . Не знаємо <g/> , чи	писав	він такі листи українською мовою <g/> ) ' <g/> . Левко
doc#72	, Goethe перетворився на Гете <g/> . Правило <g/> , коли	писати	л чи ль <g/> , скопійовано з російського з усіма
doc#9	П. Куліша і М. Старицького <g/> . їх твори <g/> , —	пише	вона <g/> , — « <g/> мають стояти між найкращими оздобами
doc#55	принцип з морфофонематичним ( <g/> так	пишемо	<g/> , приміром <g/> , шИрокий <g/> , але шЕршавий <g/> , хоч
doc#40	і переважно доконаних дієслів <g/> . Наприклад <g/> , від	писати	форма на -лий не можлива <g/> , бо це перехідне
doc#72	швидко зів'яв <g/> . Вже десь по трьох місяцях він	пише	<g/> : « <g/> Мені особисто тут надоїло <g/> . Треба битися за
doc#81	, що він казав <g/> , не завжди було правдою <g/> ; те <g/> , що він	писав	<g/> , часто було облудою <g/> ; красиві фрази й
doc#12	, центр <g/> . Але в кількох давніше позичених словах	пишемо	-тер <g/> , -дер <g/> : Олександер <g/> , майстер <g/> , маґістер <g/> ,
doc#84	дух самодержавця <g/> , </p><p> Взрывы революции в царях <g/> . </p><p> Це	писано	десь коло 1920 року <g/> , а перевидано російською
doc#81	. О <g/> , це не була легка справа <g/> . Грушевський	писав	мовою <g/> , круто присоленою галицькими виразами <g/> ,
doc#102	, дуже здібний <g/> , засвоює все моментально <g/> .	Писав	він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки
doc#30	академіки купили мою бібліотеку і оце мені	пишуть	<g/> , що перша партія книжок уже досягла Токіо і
doc#1	, відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх	писано	до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до
doc#56	землі не буде росіян <g/> : у вірші « <g/> Кацапам <g/> » Смотрич	пише	<g/> : </p><p> Мені від вас належиться вінець <g/> ! </p><p> Що ж <g/> , будьмо
doc#81	я перевтілювався в матір за її молодих років <g/> , я	писав	під Жуковського <g/> , трохи під Лермонтова <g/> . Мій
doc#62	Австро-руських споминах <g/> " Михайло Драгоманов	писав	про дві історії української літератури <g/> : "
doc#84	літератор Дені де Ружемон пише <g/> : « <g/> В Америці не	пишуть	книжок з наміром <g/> , щоб вони тривали <g/> , але бажають
doc#68	повної беззахисносте <g/> , з другого <g/> . </p><p> Як критикові	писати	про ці вірші <g/> , про ці палімпсести пам'яті й
doc#73	. Здавалося б <g/> , що кому-кому <g/> , а українцям є про що	писати	спогади <g/> . В дійсності <g/> , одначе <g/> , ми не дістали в