Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 чужині <g/> . Німеччина <g/> » <g/> . </p><p> Над моїм вухом на тонку сурму сурмить ( <g/> а Карпенко-Криниця пише суремить <g/> ) комар і повертає мене до дійсносте <g/> : А дійсність <g/> : Над озером <g/> ,
doc#85 Тому-то мав рацію Михайло Драгоманов <g/> , коли писав <g/> , що поруч теперішньої історії нашої літератури « <g/> слід би нам завести осібну частину <g/> : Історія пропавших творів русько-української літератури <g/> » <g/> . </p>
doc#86 Читаючи переважну більшість еміграційної провідної преси <g/> , треба робити знижку на розпечену атмосферу або й просто виходити з критерію <g/> , що чим більше ця преса про яку-небудь подію українського еміграційного культурного життя пише <g/> , тим менша вага цієї події <g/> .
doc#87 Антін Чехов пише про Харків як про брудне і небруковане місто російського купецтва <g/> .
doc#88 Преса писала про нові викриття <g/> , по ночах приходили додому енкаведисти <g/> , вчені зникали безслідно один за одним <g/> , їхніх рідних викидали з посад і квартир <g/> , критика тривала безупинно <g/> , безперервно <g/> .
doc#89 Він пише <g/> , що Ґріґсонові бракує « <g/> часу або <g/> , імовірніше <g/> , терпіння <g/>
doc#90 Автор сам пише <g/> , що Черниша його « <g/> бійці <g/> » вражали « <g/> своєю соромливою делікатністю <g/> » <g/> .
doc#92 Він писав про трудності для « <g/> без'язиких <g/> » в Америці ( <g/> я тоді не знав <g/> , що це було з власного досвіду <g/> , він не опанував англійської мови для розмов і викладів до самого кінця американського періоду свого життя <g/> ) <g/> , але відзначав і позитивні фактори <g/> : Гарвард фактично не мав іншого кандидата на лектора російської мови <g/> , Гарвард у ті роки волів не брати на працю жінок <g/> , Гарвард дістав величезну пожертву на розбудову слов'янських студій <g/> .
doc#93 «Ґардієн <g/> » писав про « <g/> виставу найвищого калібру <g/> » <g/> , а Чхіквадзе порівняв з Лоренсом Олів’є. ( <g/> Всі цитати з чисел газет з 22 серпня <g/> .
doc#94 Коли Квітка-Основ'яненко надумав написати дещо для селян — його « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » <g/> , — він оповідає <g/> : </p><p> От я доложився нашому начальству — бо без нього не треба нічого робити <g/> , хоч би ти і думав <g/> , що воно дуже гаразд буде <g/> , — отже то начальство і подозволило мені обо всім до вас писати <g/> . </p>
doc#95 Кліо <g/> , музу історії <g/> , звичайно малюють із сувоєм пергаменту <g/> ; у Харкові її треба було б озброїти ще терезами <g/> , щоб вона зважила і значущість двох культур і мов і зважилася б <g/> , якою мовою їй писати <g/> .
doc#97 Пише він історію підневільних років Шевченка <g/> , а в ті підневільні роки поет-салдат <g/> , як правило <g/> , мав буги тільки об'єктом наказів і розпоряджень — куди пошлють <g/> , що скажуть робити <g/> , куди йти чи їхати <g/> .
doc#98 українською мовою і на формально українську тему <g/> . </p><p> Я думаю <g/> , що і Леонид Первомайський писав по-українському <g/> , — і <g/> , як писав <g/> , вийшов у перші шеренги української поезії (
doc#99 Колись я писав про еволюцію теми прощання в українській поезії від Левка Боровиковського й Олени Пчілки до Юрія Тарнавського ( <g/> « <g/> Третя сторожа <g/> » <g/> , моя <g/> , 1993 <g/> ) <g/> .
doc#100 Я <g/> , відверто кажучи <g/> , навіть побоююся <g/> , що задум писати 5-томну « <g/> Історію української літератури <g/> » <g/> , за яку взявся Ваш Інститут <g/> , — дещо поспішний <g/> .
doc#101 Але якщо говорити не про шумовиння <g/> , не про гасла одного дня — гасла кон'юнктурні <g/> , так би мовити <g/> , — думаю <g/> , що якоюсь мірою я був заанґажований в політику уже тим <g/> , що писав про літературу <g/> , про мистецтво <g/> , навіть про мову <g/> , так що не виконав поради своєї матері — до кінця <g/> , принаймні <g/> .
doc#102 — 2003. — 4 вересня <g/> ) також пише про Шевельова-ренеґата <g/> .
doc#103 Звичайно <g/> , за прожиті роки мінялися де в чому і деякі погляди — про них я пишу в своїх книгах <g/> .