Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 суперечливішою <g/> . </p><p> Такий характер носила вже перша « <g/> велика синтаксична революція <g/> » <g/> , яка припала
doc#3 в іменниках середнього роду <g/> . </p><p> Можна думати <g/> , що перший зсув стався в іменниках з подвійною основою <g/> ,
doc#4 поезії від 1944 р. А в сторінках — 104 проти 54 першої частини <g/> . </p><p> Видається <g/> , що сама поетка підказує
doc#4 — недопитий чай <g/> , збігле на печі вариво <g/> , перший сніг і паморозь <g/> , сивина в волоссі <g/> , спогад про
doc#4 торкає <g/> . </p><p> Тема тут ніби проста — прихід зими <g/> , перший сніг <g/> . Жадного я <g/> , ані його заступника тут нема <g/> .
doc#4 Наталі Лівицької-Холодної бачиш пухкість першого снігу <g/> , ще незайманого <g/> , в першому сліді « <g/> босих <g/> »
doc#4 пухкість першого снігу <g/> , ще незайманого <g/> , в першому сліді « <g/> босих <g/> » котячих лапок <g/> , хоч поза тим дуже
doc#4 місяць <g/> » <g/> ) </p><p> Читаєш це <g/> , і в пам'яті виринає приспів першої з Малерових незрівнянних « <g/> Пісень про землю <g/> » — «
doc#4 в цих віршах розмова про смерть ведеться від першої особи <g/> , від я <g/> , але завжди це не тільки особиста
doc#4 « <g/> нові <g/> » поезії від « <g/> старих <g/> » і трактував перші як цілість <g/> . Це <g/> , звичайно <g/> , спрощення <g/> . За ті
doc#4 вплив Анни Ахматової <g/> . Я маю враження <g/> , що перші великою мірою уявні і більше сполягають на факт
doc#4 інтонація побутового діялогу — </p><p> Розкриваються перші далії <g/> , </p><p> жоржини по-нашому <g/> , — чи не так <g/> ? — </p><p> ( <g/> «
doc#5 Бойкові і видавництву <g/> , що сховалося за назвою « <g/> Перша українська друкарня у Франції <g/> » <g/> . </p><p> « <g/> Місто <g/> » було
doc#5 » <g/> . Нарешті вона знаходить те <g/> , що їй видається першим <g/> , небувалим розв'язанням <g/> : добровільно
doc#5 нахил до іронії <g/> , до скептицизму <g/> , але там на перший плян вибивався жадібний інтерес до життя <g/> , до
doc#6 успіх прийшов <g/> , коли йому було 33 роки — перша виставка в Торонто <g/> , а його “ <g/> нормальне <g/> ” життя
doc#6 роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після першої виставки його творів у тій таки галерії <g/> , яка
doc#6 . Сам він не без гордости оповідає <g/> , що після першого мистецького й комерційного успіху він
doc#6 снобізмом відтруситися від тих рис <g/> , що першими заполонюють увагу глядача <g/> , й заплющити на них
doc#6 дитинства <g/> , з його безпосередністю вражень <g/> ? </p><p> Перший <g/> , найлегше приступний <g/> ,