Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 — то було бите скло занедбаної дільниці <g/> , тепер перед нами Нью-Йорк <g/> , Америка <g/> , чужий світ <g/> . Але це не
doc#4 , тепло і руку <g/> : </p><p> « <g/> Ти б навчилася рибу ловить <g/> ! » — </p><p> перед нами <g/> , всупереч усьому <g/> , родинна ідилія <g/> , щастя
doc#4 , скажімо <g/> , « <g/> Живемо комуною <g/> » <g/> . Не знаю <g/> , чи перед Наталею Лівицькою-Холодною стояла свідомо
doc#4 хустина обрію — це метонімія авторки <g/> , що сидить перед вікном і спостерігає початок зими й кота поза
doc#4 бачити й спостерігати <g/> . Якщо <g/> , як ми бачили щойно перед цим <g/> , займенники в своїх переключеннях
doc#4 умовні назви й продемонструвати деякі з них тут перед читачем <g/> . </p><p> Почнім з комплексу гармонійности
doc#4 Юрій над змієм </p><p> стоїть із мертвим списом <g/> … <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> »
doc#4 з піль <g/> , у поезії <g/> , що має характеристичну назву « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> . ( <g/> Зрештою <g/> , образ покосів <g/> , зрізаних
doc#4 мати <g/> » <g/> , і є солодкість у беззахисності перед нею <g/> , а в потойбічні « <g/> нема ні турбот <g/> , ні печалі <g/> » <g/> . </p>
doc#6 коли дев'ятнадцятирічним юнаком — чотири роки перед народженням Василя — прибув з румунської тоді
doc#6 Куриликові <g/> , а може <g/> , й про обов'язок Канади перед світом <g/> . Добре видані каталоги обох виставок
doc#6 швидко через великі залі <g/> , не затримуючися перед картинами <g/> , — на виставці Курилика глядачів не
doc#6 далеко більше <g/> , і вони довго зупинялися перед картинами <g/> , придивлялися до деталів <g/> ,
doc#6 , а їм глузуючи простягають кусень вугілля <g/> ; перед нами наймит <g/> , що жартує <g/> , господар <g/> , що наглядає <g/> ,
doc#6 впливом тих щасливих довгих віденських годин перед картинами майстра <g/> . Прагнення точности в
doc#6 хоче або не наважується змалювати сонце просто перед собою і перед глядачем <g/> , але він так само
doc#6 змалювати сонце просто перед собою і перед глядачем <g/> , але він так само одержимий страшною
doc#6 , яка до того ж сидить <g/> , не знати як <g/> , спиною до переду автомобіля <g/> . Характеристично <g/> , на картині нема
doc#6 ідеї закинености людини в світ і безсилости перед світом незаперечна <g/> . Попри всі глузи й
doc#6 змальований <g/> ) шпиталь Скарборо-Сентеніял <g/> . Це перед ним лежать розкидані на снігу криваві трупи