Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> 3. В деяких словах на початку слова можуть з'являтися або зникати наставні в ( <g/> перед у <g/> , о <g/> ) <g/> , у ( <g/> серед в <g/> ) <g/> , і ( <g/> перед групами приголосних <g/> ) залежно від закінчення попереднього слова <g/> : над ухом— на вусі <g/> , улиця—вулиця <g/> , уста—вуста <g/> , узький—вузький <g/> , огонь— вогонь <g/> , увесь—весь <g/> , мла—імла <g/> , гра—ігра <g/> , ржа—іржа <g/> , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p>
doc#12 <p> 1. М'яка вимова приголосних позначається в українському письмі в кінці слова і в середині слова перед приголосним і перед голосним о знаком м'якшення ь <g/> , а в середині слова перед голосним написанням голосного я ( <g/> замість а <g/> ) <g/> , ю ( <g/> замість у <g/> ) <g/> , є ( <g/> замість е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Перед і м'якість чи твердість приголосних на письмі не позначається <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) в середині слів перед твердим приголосним і перед о <g/> , напр <g/> .
doc#12 : робить <g/> , ходить <g/> , кажіть <g/> ; а також і перед -ся <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Правопис апострофа </p><p> 1. Апостроф уживається після приголосних б <g/> , п <g/> , в <g/> , м <g/> , ф. р перед літерами я <g/> , ю <g/> , є <g/> , ї <g/> , щоб показати йотовану вимову цих останніх <g/> .
doc#12 <p> 7. Приголосні' д і т перед наростками -ськ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ств ( <g/> о <g/> ) <g/> , -ш ( <g/> ий <g/> ) <g/> , і перед ч не змінюються <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 1. Приросток з переходить в с перед к <g/> , п <g/> , т <g/> , х <g/> , напр <g/> .
doc#12 : д-р ( <g/> доктор <g/> ) <g/> , вид-во ( <g/> видавництво <g/> ) <g/> ; </p><p> д <g/> ) перед українськими закінченнями неукраїнських назв <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Голосні </p><p> А. Чуже І. </p><p> 1. Чуже і в загальних словах перед приголосним після літер д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , р передаємо українським и <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Д. Двозвуки АU О U. </p><p> Двозвуки аu <g/> , оu ( <g/> англійське аw <g/> , оw <g/> ) передаємо ав <g/> , ов перед приголосною і в кінці слова <g/> , а перед голосною— ау <g/> , оу напр <g/> , <g/> : авдиторія <g/> , бравнінґ <g/> , Бернард Шов <g/> , Ауербах <g/> , Шопенгауер <g/> . </p>
doc#12 <p> К. Апостроф і знак м'якшення </p><p> перед йотованими <g/> . </p>
doc#12 Але коли єднальні або розділові сполучники повторюються кілька разів <g/> , ( <g/> єднальні сполучники <g/> : і-і <g/> , та-та <g/> , ні-ні <g/> , ані-ані <g/> ; розділові <g/> : або-або <g/> , чи-чи <g/> , то-то <g/> , хоч-хоч <g/> , не то-не то <g/> , раз-раз <g/> , чи то-чи то <g/> ) <g/> , то після кожного однорядного члена перед повторюваним сполучником ставимо кому <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 5. Перед і після звертання <g/> , якщо не стоїть знак оклику ( <g/> див <g/> .
doc#12 <p> Але після вигука о перед звертанням і після ой на початку пісенного рядка коми частіше не ставимо <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 8. Після слів <g/> , що виражають згоду або заперечення ( <g/> так <g/> , еге ж <g/> , авжеж <g/> , гаразд <g/> , ні тощо <g/> ) і стоять перед реченням <g/> , що розкриває зміст згоди або заперечення <g/> , якщо після них не стоїть знак оклику <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 10. Перед і після прикладки зі сполучниками або <g/> , тобто <g/> , себто <g/> , чи <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 11. Перед і після відокремлених прикметників і дієприкметникових зворотів <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. Перед і після вставного речення <g/> , якщо вимовляємо його підкреслено <g/> , напр <g/> .
doc#14 Та не робім цього кроку <g/> , щоб не менторувати <g/> , щоб не забувати <g/> , що перед нами справжній <g/> , чи не єдиний у нас тепер майстер і що <g/> , зрештою <g/> , він С£^м це добре знає <g/> , уже знає <g/> , що влада се — се р ц е <g/> .