Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 установлений згідно з законами Божими <g/> … 23. </p><p> В останній період своєї творчости Т. Шевченко усвідомлює
doc#1 в самому стилі своєї поезії <g/> , Т. Шевченко в останні місяці свого життя виробив дещо інакший підхід
doc#1 р. <g/> , і <g/> , до певної міри <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , 1860 р. <g/> ) <g/> . В останньому Шевченковому вірші український пейзаж
doc#1 , циклічний характер <g/> . Говорячи про останній період у його творчості <g/> , я принагідно виділив
doc#1 і врівноважився <g/> . У цьому <g/> , гадаю <g/> , і полягає суть останнього петербурзького періоду творчосте Т. Шевченка
doc#2 й те <g/> , що збірка трьох збірок дістала назву не останньої <g/> , як це зробив би <g/> , мабуть <g/> , кожний автор <g/> , а першої
doc#2 світ <g/> , де кожного часу людина йде на двобій і останній суд <g/> , і ця гармонія робить світ прийнятним і
doc#2 пишноті Слова о полку починає товаришити від останнього вірша « <g/> Волинських майолік <g/> » пісня <g/> , і це перший
doc#3 — в тій самій парадигмі — узгодження <g/> ) <g/> . </p><p> Цій останній характеристиці ( <g/> ніде <g/> , крім числівника <g/> , не
doc#3 до літературної мови — і дані літератури останнього півтора століття і показники діялектології <g/> .
doc#4 Лівицької-Холодної найбільша подібність з останніми роками творчости Ріхарда Штравса з його
doc#4 й стриманими « <g/> Метаморфозами <g/> » й « <g/> Чотирма останніми піснями <g/> » <g/> ; а де в чому і з старим Ґете <g/> . Та про це
doc#4 із брами </p><p> Він - </p><p> і очистимося <g/> , мов ісопом <g/> , </p><p> в день останній <g/> , в останній час <g/> . <g/> . <g/> ; </p><p> ( <g/> « <g/> Кінець мандрівки <g/> » <g/> ) </p><p> то це
doc#4 - </p><p> і очистимося <g/> , мов ісопом <g/> , </p><p> в день останній <g/> , в останній час <g/> . <g/> . <g/> ; </p><p> ( <g/> « <g/> Кінець мандрівки <g/> » <g/> ) </p><p> то це спалах
doc#4 й </p><p> не Мета <g/> . </p><p> І не збагне Тебе й молитва грішника остання </p><p> на стулених навік </p><p> устах <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Питання <g/> » <g/> ) </p><p> Світ для
doc#4 сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Остання жертва <g/> » <g/> ) </p><p> Бо тепер вона знає <g/> , що сьогодні інший
doc#4 міркувань про « <g/> переправу через останні буруни <g/> » <g/> . </p><p> Та поруч і чим пізніше <g/> , тим частіше в «
doc#4 з'являється інший образ смерти <g/> . Тепер це — « <g/> остання поразка <g/> » <g/> ; « <g/> безвість безсмертя <g/> » — це в суті речі
doc#4 існувати водночас <g/> . Котрий переважає <g/> ? </p><p> Ось останні рядки <g/> , якими закривається збірка <g/> , віщування
doc#4 чорне ніщо <g/> . Ним замикається збірка <g/> , як ніби останнє поетчине провістя майбутнього чи <g/> ,