Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Н. більше ніколи не бачив Галицького <g/> , Галицький не бачив Н. Це було 6 жовтня <g/> , останнє спіткання Н. із його ментором з Раднаркомівської <g/> .
doc#0 В опері Унтер-ден-Лінден мав іти останнім Ваґнерів « <g/> Трістан і Ізольда <g/> » <g/> , не знаю <g/> , чи ще пройшов <g/> , але надалі вже музи мали замовкнути <g/> .
doc#0 <p> Попри все <g/> , одне з останніх вражень з Берліну було добре <g/> .
doc#0 Першим містечком в Австрії був Штрасгоф <g/> , другим і останнім Трайсмауер <g/> .
doc#0 <p> В останні дні війни і німецької пропаганди в « <g/> Дозвілля <g/> » прийшла нова директива з пропаґандивного центру ( <g/> чи ще в Берліні <g/> ?
doc#0 Останні оберти маховика <g/> , коли рушій уже мертвий <g/> ?
doc#0 У житті риса ця останніми роками малозадокументована <g/> .
doc#0 Ці останні тридцять кілометрів переходилося з малими й старими пішки <g/> , з не дуже чесно здобутим ручним візочком <g/> , переходилося тяжко <g/> , сумно й сварно <g/> , але перейдено <g/> .
doc#1 І все ж між першим і останніми творами відчувається величезна різниця — у стилі <g/> , Weltanschauung18 <g/> , настроях <g/> , філософії <g/> .
doc#1 Це остання епічна поема 1. Шевченка з українського життя <g/> , насичена реаліями народнього побуту <g/> .
doc#1 Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> .
doc#1 У вірші « <g/> Хоча лежачого не б'ють <g/> » є щонайбільше три церковнослов ЯН13МИ ( <g/> « <g/> скорб <g/> » <g/> , « <g/> печаль <g/> » <g/> , « <g/> пси <g/> » <g/> , - два останні не обов'язково </p><p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> !
doc#1 Це остання з довгого ряду його поезій про збезчещених дівчат-покриток <g/> , який починається « <g/> Катериною <g/> » у 1838 р. й через різноманітні варіянти та варіяції приводить у 1859 р. до « <g/> Марії <g/> » <g/> .
doc#1 <p> Два останні рядки відображають корінний перелом <g/> : козак <g/> , котрий <g/> , здавалося <g/> , фігурував лише в порівнянні <g/> , раптом введений в основну лінію вірша як рівня яворові <g/> .
doc#1 <p> Чи треба додавати <g/> , що останній рядок знову поглиблює двозначність <g/> ?
doc#1 <p> Мовби символічним під цим оглядом є останній вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , якого він написав десь за десять днів до смерти і котрий зовсім не позбавлений любови до життя та світу цього <g/> .
doc#1 Це - ключ до всієї Шевченкової творчости останнього року його життя <g/> .
doc#1 В останній рік його життя усі теми и проблеми попередніх років одна за одною були переглянуті <g/> , передумані й осмислені по-іншому <g/> .
doc#1 <p> ( <g/> 5 листопада 1860 р. <g/> ) </p><p> Останні місяці і буквально останні дні Шевченкового життя були наповнені турботами про друкування <g/> , а згодом і розповсюдження його « <g/> Букваря <g/> » <g/> .
doc#1 <p> ( <g/> 5 листопада 1860 р. <g/> ) </p><p> Останні місяці і буквально останні дні Шевченкового життя були наповнені турботами про друкування <g/> , а згодом і розповсюдження його « <g/> Букваря <g/> » <g/> .