Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 <p> Важливіша нечувана стислість слова <g/> , його місткість <g/> , техніка мужньої недомовки <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , не веде до символістичної неокреслености значення <g/> , яка завжди однозначна <g/> , як дряпина на камені <g/> , як лінія на ґравюрі <g/> .
doc#2 Соняшні клярнети починають звучати <g/> , і Лятуринська пише свої « <g/> тичининські <g/> » поезії <g/> , ні на мить <g/> , одначе <g/> , не стаючи наслідувачем чи епігоном Тичини <g/> .
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#4 <p> Виглядає <g/> , одначе <g/> , що загальна композиція збірника походить від авторки <g/> .
doc#4 Один — пейзажний <g/> , і <g/> , як на багатьох пейзажах від Кльода Льор- рена до Ж. Б. Коро <g/> , в природу вписуються <g/> , ніби для пожвавлення <g/> , поодинокі людські постаті <g/> , які одначе підпорядковані пейзажеві й становлять частину його <g/> .
doc#4 На честь поетки як громадянки ( <g/> бо як поетка вона має право на будь-які міти <g/> ) треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що вона сама усвідомлює уявність цієї тематики і образности <g/> , і <g/> , якщо це все існувало в такій формі й таких барвах у минулому <g/> , невідтворність його тепер <g/> , коли навіть </p><p><g/>
doc#5 <p> Одначе це дивні двоє <g/> .
doc#5 Одначе з погляду світової <g/> , а не української літератури значення « <g/> Невеличкої драми <g/> » може більше <g/> .
doc#6 Здавалося б <g/> , одначе <g/> , що обличчя матері буде подане в центрі й деталізовано <g/> .
doc#6 Найважливіше тут <g/> , одначе <g/> , те <g/> , що Куриликове трактування людського обличчя <g/> , яка б не була його генеза <g/> , стало виявом його мистецької індивідуальности — і тут третє джерело Куриликової творчости <g/> .
doc#6 Якби не вписане на межі двох квадратів маленьке розп'яття зі знаряддям Христових мук <g/> , яке одначе кольорово не випинається <g/> , це була б цілком витримана абстрактна картина <g/> .
doc#7 Одначе я думаю <g/> , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для розвитку української поезії на еміґрації <g/> . </p>
doc#7 <p> Повертаюся <g/> , одначе <g/> , до самої поезії Зуєвського <g/> .
doc#7 Одначе і це був засіб більше зовнішній <g/> , бо поза тим усе лишалося « <g/> нормальним <g/> » <g/> , і фактично читач просто змушений був « <g/> в умі <g/> » розставляти відсутні розділові знаки <g/> , ремствуючи на автора <g/> , що той переклав на нього цю працю <g/> . </p>
doc#7 <p> Одначе відмовлення від пунктуації вказувало на шлях <g/> , яким можна було йти <g/> .
doc#7 Одначе за всіма ознаками цей стиль справді відповідає натурі автора <g/> .
doc#8 Одначе Петров <g/> , коли хотів <g/> , міг виявити риси і приміткового науковця <g/> .
doc#9 Позиція ця <g/> , одначе <g/> , цілком природна в людини <g/> , що протестувала проти розроблення української наукової або філософської мови <g/> , проти поширення сфер вжитку української мови взагалі і схилялася до того <g/> , щоб обмежити українську літературу народно-популярними виданнями <g/> . </p>
doc#9 Одначе внаслідок того незаперечного факту <g/> , що галицькі говірки почасти через свою розмірно більшу архаїчність <g/> , почасти через сусідство й частіші стики з польською мовною стихією зберегли дещо ( <g/> хоч <g/> , звичайно <g/> , не надто велику частину <g/> ) саме цих елементів <g/> , утрачених далі на схід <g/> , вийшло так <g/> , що об'єктивно П. Куліш запроваджував у літературну мову деякі нібито галицькі елементи <g/> .
doc#9 Коли хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , мечем <g/> , чим хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто (