This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | розподілені ролі між ними двома <g/> . Те <g/> , що питав | один | <g/> , не повторювалося другим <g/> . Спочатку йшла — |
doc#0 | розподілені ролі між ними двома <g/> . Те <g/> , шо питав | один | <g/> , не повторювалося другим <g/> . Спочатку йшла — |
doc#0 | просто <g/> , у коло- фронтовому місті люди не ходять | один | до одного в гості <g/> . Школи закриті <g/> , нема потреби |
doc#0 | приємно <g/> , але і машиніст <g/> , і пасажир уціліли <g/> . Ні | один | вагон не вибув з ладу <g/> . Поранених не було <g/> , бо не |
doc#0 | . Праця над цим словником почалася вже не | один | рік тому <g/> , словник не мав колегії <g/> , все робив і за |
doc#0 | миготіння людей і краєвидів іншим разом <g/> . Але | один | епізод у Штрасгофі мусить бути згаданий <g/> , бо там |
doc#0 | . Все-таки захід <g/> . </p><p> Молодики зупинили Н <g/> , і | один | сказав ( <g/> по-німецьки <g/> , як Галицький говорив |
doc#0 | Хвильовим ( <g/> поєднання обох — Скрипником <g/> ) <g/> . Ні | один | не веде до загального щастя ( <g/> але що веде <g/> ? <g/> ) <g/> . |
doc#0 | є два пам'ятники Сковороді <g/> , обидва серйозні — | один | на місці фортеці козацьких часів <g/> , другий у |
doc#1 | сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще | один | літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто |
doc#1 | твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще | один | літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених |
doc#1 | I860 р. ситуація помітно змінюється <g/> . </p><p> Лише | один | твір із цього періоду нагадує « <g/> Неофітів <g/> » <g/> . Це « |
doc#1 | ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> ! люди небораки <g/> ! » -лише | один | ( <g/> « <g/> осквернений <g/> » <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> І тут <g/> , і всюди - |
doc#1 | рядів образів <g/> , коли на перший плян виходить то | один | <g/> , то другий ряд по черзі <g/> , — мов у мотузці <g/> , |
doc#1 | . Далі цей образ конкретизується <g/> : </p><p> Сиди | один | <g/> , в холодній хаті <g/> , — </p><p> але лише щоб підкреслити |
doc#1 | порадитись <g/> . Нема <g/> , </p><p> Анікогісінько нема <g/> ! </p><p> Сиди ж | один | <g/> , поки надія </p><p> Одурить дурня <g/> , осміє <g/> … </p><p> Морозом очі |
doc#1 | , підкреслюється ляйтмотив зими <g/> . </p><p> Сиди ж | один | собі в кутку <g/> . </p><p> Не жди весни — святої долі <g/> ! </p><p> Вона не |
doc#1 | залишилась та ж. Пейзаж у його ідиліях — завжди | один | <g/> : дніпровський ( <g/> див <g/> . <g/> , наприклад <g/> , « <g/> Над |
doc#2 | дещо до старих характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не | один | зможе після мене <g/> . Бо поезія Лятуринської |
doc#2 | дані в зворотному порядку ( <g/> мУЖ - враЖУ <g/> ) <g/> , або | один | під наголосом <g/> , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і |