Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Один сина проклинає <g/> , з хати виганяє <g/> , другий свічечку <g/> , сердешний <g/> , потом заробляє та ридаючи становить перед образами <g/> , — нема дітей <g/> …
doc#100 Одна стаття про Є. Маланюка просто вразила <g/> : там тисячу разів педалюється слово « <g/> народ <g/> » <g/> .
doc#49 <p> Одному критикові було смішно <g/> , що Барка послав своїх героїв у такій урочистій поезії спати <g/> .
doc#15 " <g/> Одним з перших письменників <g/> , - пише Перльмуттер <g/> , - що запровадив називні в прозу <g/> , був Чер- нишевський <g/> .
doc#41 ( <g/> Одна з граней того <g/> , що в цікавій статті Я. Гніздовського « <g/> Український гротеск <g/> » об'єднано в понятті комплексу Санчо Панси <g/> .
doc#72 ( <g/> Одне з головних завдань Постишева на Україні <g/> , блискуче доконане <g/> ) <g/> .
doc#74 ( <g/> Одне з головних завдань Постишева на Україні <g/> , блискуче доконане <g/> .
doc#6 ( <g/> Один з найкращих зразків його мистецтва <g/> , велике полотно “ <g/> Вид Ренену <g/> ” висить у торонтському музеї <g/> ) <g/> .
doc#72 Буковинські видання куди чіткіше диференціювалися за партійними напрямами ( <g/> 7 часописів <g/> , з них один москвофільський <g/> ) <g/> ; натомість професійна преса <g/> , порівнюючи з Галичиною <g/> , відставала ( <g/> один театральний журнал <g/> , два економічні <g/> ) <g/> , але буковинці могли безперешкодно користатися з галицьких видань <g/> .
doc#62 Тут кілька прикладів <g/> , навмання взятих і далеко не вичерпних ( <g/> у дужках українські відповідники <g/> ) <g/> : друг друга ( <g/> один одного <g/> ) в щойно поданій цитаті <g/> ; забагливий ( <g/> с. 554 - дбайливий <g/> , турботливий <g/> ) <g/> , тоска ( <g/> с. 554 - туга <g/> ) <g/> , редакторша ( <g/> с. 555 - редакторка <g/> ) <g/> , шлятися ( <g/> с. 556 - швендяти <g/> , тинятися <g/> ) <g/> , лопати ( <g/> с. 562 - жерти <g/> ) <g/> , чорнових ( <g/> с. 562 - чернетка <g/> ) <g/> , гвоздичне масло ( <g/> с. 563 - олія <g/> ) <g/> , скука ( <g/> с. 563 - нудьга <g/> ) тощо <g/> .
doc#72 На 1908 р. їх стало три в Києві ( <g/> одну з нових провадив “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” другу — Єв <g/> .
doc#72 Тому українських представників в Асамблеї було дуже мало ( <g/> один після виборів у серпні 1919 р. <g/> ; три після травня 1920 р. <g/> ; чотири з січня 1922 р. на приблизно 390 депутатів <g/> .
doc#72 ) виходило 14 видань русинською й російською мовою ( <g/> одне щоденне <g/> , п'ять тижневиків <g/> , два двотижневики <g/> , шість місячників <g/> ) і 8 українською ( <g/> один тижневик <g/> , два двотижневики <g/> , чотири місячники <g/> ) <g/> .
doc#72 На Поліссі українських шкіл було зовсім мало <g/> : 22 в 1922-1923 навчальному році і жадної в наступному ( <g/> одна приватна зосталася в Бересті <g/> ) <g/> .
doc#13 ) <g/> , епітети-прикладки — « <g/> пташки-білоперки <g/> » і навіть один ( <g/> один <g/> !
doc#40 світ ( <g/> один керований іменник у знахідному відмінку <g/> ) — час для розпізнання світу ( <g/> два послідовно керовані іменники <g/> , і обидва в родовому відмінку <g/> ) <g/> .
doc#0 Цю юшку сумнівного складу ( <g/> одним із складників було картопляне лушпиння <g/> , головним був кормовий буряк <g/> ) давали в їдальнях півгодини від полудня і тільки тоді <g/> .
doc#72 ) виходило 14 видань русинською й російською мовою ( <g/> одне щоденне <g/> , п'ять тижневиків <g/> , два двотижневики <g/> , шість місячників <g/> ) і 8 українською ( <g/> один тижневик <g/> , два двотижневики <g/> , чотири місячники <g/> ) <g/> .
doc#72 Слідом за революцією виникали українські періодичні видання і в інших містах <g/> , але всі вони були ефемерні внаслідок урядового втручання ( <g/> Єфремов 78 <g/> ) <g/> : двомовне <g/> , українсько-російське “ <g/> Народное дело <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) <g/> , “ <g/> Народня справа <g/> ” ( <g/> одне число і “ <g/> Вісти <g/> ” ( <g/> п'ять чисел <g/> ) в Одесі <g/> ; “ <g/> Добра порада <g/> ” ( <g/> чотири числа <g/> ) <g/> , “ <g/> Запорожжя <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) і “ <g/> Боротьба <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Катеринославі <g/> ; “ <g/> Слобожанщина <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Харкові <g/> ; тижневик “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> чотири випуски <g/> ) в Москві <g/> ; та “ <g/> Вільна Україна <g/> ” ( <g/> шість чисел <g/> ) в Санкт-Петербурзі ( <g/> Животко 110 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Слідом за революцією виникали українські періодичні видання і в інших містах <g/> , але всі вони були ефемерні внаслідок урядового втручання ( <g/> Єфремов 78 <g/> ) <g/> : двомовне <g/> , українсько-російське “ <g/> Народное дело <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) <g/> , “ <g/> Народня справа <g/> ” ( <g/> одне число і “ <g/> Вісти <g/> ” ( <g/> п'ять чисел <g/> ) в Одесі <g/> ; “ <g/> Добра порада <g/> ” ( <g/> чотири числа <g/> ) <g/> , “ <g/> Запорожжя <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) і “ <g/> Боротьба <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Катеринославі <g/> ; “ <g/> Слобожанщина <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Харкові <g/> ; тижневик “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> чотири випуски <g/> ) в Москві <g/> ; та “ <g/> Вільна Україна <g/> ” ( <g/> шість чисел <g/> ) в Санкт-Петербурзі ( <g/> Животко 110 і далі <g/> ) <g/> .