Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 нема <g/> , і посивіння обриває зв'язок з явором <g/> , та образ явора з'являється знову в подальшому двовірші
doc#1 в основну лінію вірша як рівня яворові <g/> . Проте образ коханої <g/> , хоч того й очікує читач <g/> , так і не
doc#1 дніпровським пейзажем і порівнянням <g/> , між образами природи і людей <g/> , між завжди узагальненою і дещо
doc#1 — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення
doc#1 за схемою багатопляновости <g/> , коли <g/> , наприклад <g/> , образ України водночас виступає як образ
doc#1 наприклад <g/> , образ України водночас виступає як образ потойбічного Раю <g/> . </p><p> Тема смерти не вперше
doc#1 перед смертю <g/> , як одразу ж відчуваємо різницю <g/> . Образ смерти у вірші 1847 р. — це образ невблаганного
doc#1 різницю <g/> . Образ смерти у вірші 1847 р. — це образ невблаганного косаря <g/> , що </p><p> Понад полем іде <g/> , </p><p> Не
doc#1 сновидінь <g/> . Нею продиктовані і грубо спрощені образи вірша <g/> , і його стаккатний ритм <g/> . </p><p> Тональність
doc#1 для нього оригінальний текст не дає <g/> . У Біблії образи жаху й кари знаходимо тільки у двох віршах <g/> : «
doc#1 про щасливе майбутнє <g/> . </p><p> Цей настрій <g/> , ці образи в жадному з віршів 1860 р. вже не воскресають <g/> .
doc#1 бунту в Шевченковій поезії <g/> . Він показав <g/> , як цей образ перегукується з таким самим образом у
doc#1 стає факт <g/> , що якраз тепер Т. Шевченко відкинув образ сокири <g/> . У вірші « <g/> Бували войни й військовії
doc#1 її стосунку до інших і в стосунку людини до Бога <g/> . Образ <g/> , що є втіленням цього гріха <g/> , — це образ « <g/> царів <g/> » і
doc#1 до Бога <g/> . Образ <g/> , що є втіленням цього гріха <g/> , — це образ « <g/> царів <g/> » і « <g/> царят <g/> » <g/> . Про нього вже говорилося
doc#2 перелік <g/> . Жадних підкреслень <g/> . Центральний образ мужа ніби загубився серед образів тварин <g/> , -
doc#2 його <g/> . « <g/> Лише в один кінець сліди <g/> » <g/> , — тут увесь образ загибелі <g/> . « <g/> Упали вежі <g/> , впали стіни <g/> , і зрівняно
doc#2 Волині <g/> . Порівняння впресовується в сам образ <g/> . Замість сказати — коні меткі <g/> , як стріли Перуна
doc#2 у майбутній час <g/> , — тонкий засіб <g/> , що зразу робить образ узагальненим <g/> , водночас не позбавляючи його
doc#2 Грації <g/> , любови й доторку ніжної іронії в цьому образі <g/> : </p><p> А царівни по одній </p><p> підіймають луки вій <g/> , </p>