This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | нема <g/> , і посивіння обриває зв'язок з явором <g/> , та | образ | явора з'являється знову в подальшому двовірші |
doc#1 | в основну лінію вірша як рівня яворові <g/> . Проте | образ | коханої <g/> , хоч того й очікує читач <g/> , так і не |
doc#1 | дніпровським пейзажем і порівнянням <g/> , між | образами | природи і людей <g/> , між завжди узагальненою і дещо |
doc#1 | — те ж саме надання народньопісенним | образам | та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення |
doc#1 | за схемою багатопляновости <g/> , коли <g/> , наприклад <g/> , | образ | України водночас виступає як образ |
doc#1 | наприклад <g/> , образ України водночас виступає як | образ | потойбічного Раю <g/> . </p><p> Тема смерти не вперше |
doc#1 | перед смертю <g/> , як одразу ж відчуваємо різницю <g/> . | Образ | смерти у вірші 1847 р. — це образ невблаганного |
doc#1 | різницю <g/> . Образ смерти у вірші 1847 р. — це | образ | невблаганного косаря <g/> , що </p><p> Понад полем іде <g/> , </p><p> Не |
doc#1 | сновидінь <g/> . Нею продиктовані і грубо спрощені | образи | вірша <g/> , і його стаккатний ритм <g/> . </p><p> Тональність |
doc#1 | для нього оригінальний текст не дає <g/> . У Біблії | образи | жаху й кари знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « |
doc#1 | про щасливе майбутнє <g/> . </p><p> Цей настрій <g/> , ці | образи | в жадному з віршів 1860 р. вже не воскресають <g/> . |
doc#1 | бунту в Шевченковій поезії <g/> . Він показав <g/> , як цей | образ | перегукується з таким самим образом у |
doc#1 | стає факт <g/> , що якраз тепер Т. Шевченко відкинув | образ | сокири <g/> . У вірші « <g/> Бували войни й військовії |
doc#1 | її стосунку до інших і в стосунку людини до Бога <g/> . | Образ | <g/> , що є втіленням цього гріха <g/> , — це образ « <g/> царів <g/> » і |
doc#1 | до Бога <g/> . Образ <g/> , що є втіленням цього гріха <g/> , — це | образ | « <g/> царів <g/> » і « <g/> царят <g/> » <g/> . Про нього вже говорилося |
doc#2 | перелік <g/> . Жадних підкреслень <g/> . Центральний | образ | мужа ніби загубився серед образів тварин <g/> , - |
doc#2 | його <g/> . « <g/> Лише в один кінець сліди <g/> » <g/> , — тут увесь | образ | загибелі <g/> . « <g/> Упали вежі <g/> , впали стіни <g/> , і зрівняно |
doc#2 | Волині <g/> . Порівняння впресовується в сам | образ | <g/> . Замість сказати — коні меткі <g/> , як стріли Перуна |
doc#2 | у майбутній час <g/> , — тонкий засіб <g/> , що зразу робить | образ | узагальненим <g/> , водночас не позбавляючи його |
doc#2 | Грації <g/> , любови й доторку ніжної іронії в цьому | образі | <g/> : </p><p> А царівни по одній </p><p> підіймають луки вій <g/> , </p> |