Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Ми ще не знали <g/> , але він уже знав <g/> , що ЦК партії ухвалив позбутися Курбаса і ніщо вже не могло ні його <g/> , ні його виставу врятувати <g/> .
doc#21 Ніхто <g/> , справді <g/> , як домовлено <g/> , не втручався в те <g/> , що я робив <g/> , — ні з “ <g/> Української трибуни <g/> ” <g/> , ні з МУРу <g/> , я відповідав за все перед своїм сумлінням <g/> .
doc#22 А війни нашого сторіччя <g/> : їх не порівняти з старими війнами ні кількістю учасників <g/> , ні кількістю втікачів і людей <g/> , що втратили житло і землю під ногами <g/> .
doc#23 <p> Судять же нас воріженьки <g/> , судять же нас люди <g/> , </p><p> Що з нашого женихання нічого не буде <g/> , </p><p> Що з нашого женихання ні слави <g/> , ні вжитку <g/> , — </p><p> Карим очам спання нема <g/> , а ніжкам спочинку <g/> . </p>
doc#24 Ми не будемо рівняти ці твори ні рівнем мистецького виконання <g/> , ні глибиною філософського задуму <g/> .
doc#25 <p> Пізніші досліди показали <g/> , що не мали рації ні Кримський <g/> , ні Михальчук <g/> .
doc#26 Наголос поставлено на тому <g/> , чи даний письменник служив « <g/> народові <g/> » <g/> , чи ні <g/> .
doc#27 <p> Темперамент і думка Кулішеві <g/> , природно <g/> , не вкладалися ні в стилізовану псевдомужицьку оповідь листів Квітки чи Кухаренка <g/> , ні в щоденну побутову балачку листів Марка Вовчка <g/> .
doc#28 Зерова <g/> , М. Рильського <g/> , П. Филиповича <g/> , М. Драй-Хмару і О. Бургардта ( <g/> Ю. Клена <g/> ) як про неоклясичне « <g/> ґроно п'ятірне нездоланих співців <g/> » <g/> , поскільки говориться не про групу приятелів <g/> , а про літературно-мистецький напрям <g/> , є легенда <g/> , що ні Филипович <g/> , ні Драй-Хмара <g/> , ні Клен не є неоклясики <g/> , що Рильський ( <g/> навіть до своєї « <g/> перебудови <g/> » <g/> ) не був витриманим неоклясиком <g/> .
doc#29 Ні збляклі афіші й фотографії <g/> , ні шкіци оформлення чи костюмів не відтворюють цілости вистави <g/> , зникає в них те <g/> , що <g/> , власне <g/> , робить виставу виставою <g/> : співгра різних мистецтв і живі люди як будівельний матеріял театрального твору <g/> .
doc#30 Подруге <g/> , вірте чи не вірте <g/> , але цього літа не було ні одного гарячого дня і не було найменшої спокуси запустити мій « <g/> кондиціонер <g/> » <g/> .
doc#31 Не буде помилкою сказати <g/> , що памфлетів Хвильового в цілості сьогоднішній читач досі не знав ні на Україні <g/> , ні поза нею <g/> . </p>
doc#32 Ні для кого діяльність в Академії не стає основою життя <g/> .
doc#33 Та на всіх етапах цього розвитку <g/> , які б вони не були часом брутальні й безоглядні <g/> , одне лишається певним і виразним у Степанові <g/> : « <g/> Він не брехав перед собою ні в думках <g/> , ні в учинках <g/> , і конкретність лишалась у нім <g/> , і життя не переставало бути йому пахучим <g/> , хоч і гірким мигдалем <g/> » <g/> .
doc#34 З неї не довідаються ні про конкретні форми визиску селян <g/> , ні про правне оформлення цього визиску <g/> , ні про розмір трудодня в колгоспі <g/> .
doc#35 Очевидно <g/> , ні <g/> . </p>
doc#36 Спроби зафіксувати в скульптурних портретах « <g/> прогресивні особистості <g/> » — скажімо <g/> , Бєлінського ( <g/> 1870 <g/> ) — не принесли ні мистецьких осягів <g/> , ні прихильности публіки <g/> .
doc#37 Полтава й Лиман опинилися ні в сих ні в тих <g/> .
doc#38 На під назвою « <g/> Київська романтика <g/> » <g/> , читач побачить <g/> , що характеристика ця починається не з біографії поета ( <g/> про неї ні слова <g/> ) <g/> , не з окреслення його ідеології ( <g/> про це буде далі згадка <g/> , що йому належить місце « <g/> не лише в історії літератури <g/> , а і в історії української політичної думки <g/> !
doc#39 Ні <g/> , він не боїться показати ані кричущі поросята <g/> , яких треба упорати на ніч <g/> , ані відро <g/> , в якому дають свиням пійло з дерти <g/> , ані наймичку <g/> , що <g/> , сидячи коло підпіччя <g/> , заминає макогоном сало в макітрі <g/> ; кабінетні мумієзнавці поділили світ на поетичне і прозаїчне <g/> ; для живої <g/> , здорової повнокровної людини світ — цілість <g/> , і поезія є в усьому <g/> .