This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | , як він досяг вершини <g/> … </p><p> Врешті <g/> , ідеї ці не були | нові | для Т. Шевченка <g/> . Вони були цілком ясно |
doc#2 | почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все | нові | і все складніші інструменти приєднувалися <g/> , і |
doc#2 | самій <g/> . Але тепер і тут — це перші несміливі | нові | ноти <g/> . Але вони негайно ведуть із собою нові |
doc#2 | нові ноти <g/> . Але вони негайно ведуть із собою | нові | епітети <g/> : ніжна рожевість <g/> , Божа синь <g/> , веселе |
doc#3 | , пізніше — Хвильового <g/> ) <g/> . Не типові | нові | конструкції для письменників-галичан і для |
doc#4 | ці свідчення <g/> . Книжка зветься « <g/> Поезії <g/> , старі і | нові | <g/> » ( <g/> видання Союзу українок Америки <g/> . — Нью- Йорк <g/> , |
doc#4 | свій нумер і здебільша не має назви <g/> , натомість « <g/> | нові | <g/> » не гуртуються в цикли <g/> , кожний вірш <g/> , хоч який |
doc#4 | тому <g/> , що « <g/> старі <g/> » поезії — в дійсності молоді <g/> , а « <g/> | нові | <g/> » — старі в сенсі старости <g/> , старечости <g/> . Для |
doc#4 | збірки <g/> . « <g/> Старі <g/> » поезії — тут ніби пролог <g/> , « <g/> | нові | <g/> » — сама дія <g/> . Можна виставляти Шекспірове « |
doc#4 | тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> | нові | <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії |
doc#4 | і Богдан Рубчак <g/> , що відкрив « <g/> Поезії <g/> , старі і | нові | <g/> » докладною і в-глибини- проникливою статтею <g/> , |
doc#4 | « <g/> старі <g/> » <g/> , « <g/> панноч- чині <g/> » поезії йдуть від я <g/> , а « <g/> | нові | <g/> » <g/> , людські й людяні <g/> , розгортають ціле складне |
doc#4 | , самоіронії й пластичности <g/> . </p><p> ТРИ </p><p> Уже сказано <g/> : « <g/> | нові | <g/> » поезії Наталі Лівицької- Холодної не вбгані в |
doc#4 | кольорів <g/> , що змінюються в вільній грі <g/> . Так і « <g/> | нові | <g/> » поезії <g/> . У протилежність « <g/> старим <g/> » <g/> , які <g/> , може <g/> , |
doc#4 | . </p><p> ВІСІМ </p><p> У тут досі сказаному я відокремив « <g/> | нові | <g/> » поезії від « <g/> старих <g/> » і трактував перші як |
doc#4 | , коли Наталя Лівицька-Холодна писала свої « <g/> | нові | <g/> » вірші <g/> , ні вона <g/> , ні вірші не були незмінні <g/> . Та це |
doc#8 | в цілість <g/> . Де треба <g/> , між ними вставлялися | нові | картки-містки <g/> . Так <g/> , він прагнув точности <g/> , — не |
doc#9 | відомо <g/> , тепер не заноситься на ґрунтовні | нові | студії в цій ділянці — ні на Україні <g/> , ні на чужині |
doc#9 | частину слів <g/> , що сприймалися в його поезіях як | нові | <g/> , справді можна вважати за його індивідуальні |
doc#9 | ж би не вживать тих слів <g/> ? » 3« <g/> Деякі слівця й тут | нові | для Люби <g/> , та такі вони зрозумілі <g/> , такі |