Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Нова <g/> , комуністична <g/> , ще була в сповитку <g/> , і вплив її був ще обмежений <g/> .
doc#4 Нова поетика значущости <g/> , протиставлена і Олесевому заколисуванню плином слів <g/> , і часто картонному патосові Маланюка чи Ольжича <g/> , задеклярована вже 1969 р. <g/> : </p><p> Коли старість у душу гляне </p><p> порожнечею самоти <g/> , </p><p> кожне слово значущим стане <g/> … </p>
doc#5 І нарешті <g/> : « <g/> Нова людина буде байдужа до кольору вбрання й до смаку їжі <g/> , та зате знатиме смак розумової радости <g/> » <g/> . </p>
doc#5 Нова людина не витрачатиме часу на мистецтво <g/> : це буде « <g/> тип шофера <g/> , простий <g/> , бадьорий і взброєний практичними <g/> , власне технічними знаннями <g/> » <g/> . </p>
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ </p><p> НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ </p><p> В ПЕРІОД 1906-1920 РОКІВ </p><p> Революція 1905 р. <g/> , зламавши <g/> , як відомо <g/> , заборони українського друкованого слова на Великій Україні <g/> , дала змогу перенести туди з Галичини ( <g/> « <g/> Літературно-науковий вісник <g/> » <g/> ) або заснувати там нові газети й журнали ( <g/> « <g/> Хлібороб <g/> » <g/> , « <g/> Громадська думка <g/> » - згодом « <g/> Рада <g/> » <g/> , « <g/> Нова громада <g/> » та ін <g/> .
doc#9 Тон задають такі газети <g/> , як київське « <g/> Українське слово <g/> » <g/> , харківська « <g/> Нова Україна <g/> » <g/> .
doc#19 « <g/> Нова Україна <g/> » <g/> , Харків <g/> , серпень 1942. </p><p> С. Крижанівський <g/> .
doc#34 <p> Нова повість Осьмачки виросла з спогадів страшних років <g/> , — « <g/> Мені аж страшно <g/> , як згадаю <g/> » <g/> , — із бажання правди і із бажання помсти <g/> .
doc#36 Нова організація мала на меті наблизити мистецтво до народу <g/> , порвати з традиційним академізмом <g/> , реально відображати дійсність <g/> , що б під цим не розуміли <g/> .
doc#45 Нова метода <g/> , багатство зібраного фактичного матеріялу не підкріпляли особистих глибоко відчуваних патріотичних поривів <g/> , філософська концепція Потебні стосовно мови/народности вимагала драстичного перегляду <g/> .
doc#65 “ <g/> Нова Україна <g/> ” була єдиною газетою <g/> .
doc#65 ( <g/> Адже “ <g/> Нова Україна <g/> ” не лежить на відкритих полицях міських і сільських бібліотек <g/> !
doc#67 Нова поезія відрізняється тільки підсиленням другого <g/> , нереального <g/> , метафоричного <g/> , символічного <g/> , суто образного пляну <g/> .
doc#72 Закрита “ <g/> Громадська думка <g/> ” відродилася 1907 р. як “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , що відогравала провідну ролю серед українських видань Російської імперії і протрималася до 1914 р. Літературно-політичний місячник “ <g/> Нова громада <g/> ” проіснував увесь 1906 р. <g/> , а коли 1907 р. М. Грушевський переніс видання “ <g/> Літературно-наукового вістника <g/> ” зі Львова до Києва <g/> , “ <g/> Нова громада <g/> ” злилася з ним <g/> .
doc#72 Закрита “ <g/> Громадська думка <g/> ” відродилася 1907 р. як “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , що відогравала провідну ролю серед українських видань Російської імперії і протрималася до 1914 р. Літературно-політичний місячник “ <g/> Нова громада <g/> ” проіснував увесь 1906 р. <g/> , а коли 1907 р. М. Грушевський переніс видання “ <g/> Літературно-наукового вістника <g/> ” зі Львова до Києва <g/> , “ <g/> Нова громада <g/> ” злилася з ним <g/> .
doc#72 Нова журналістична мова була дійсно тяжкою <g/> , на початках <g/> , для пересічного читача <g/> .
doc#72 Хронологічно першою була “ <g/> Нова рада <g/> " <g/> , наступниця передреволюційної “ <g/> Ради <g/> ” ( <g/> з 25 березня <g/> ) <g/> , незабаром до неї долучилися соціял-демократична “ <g/> Робітнича газета <g/> ” й есерівські “ <g/> Народна воля <g/> ” та “ <g/> Боротьба <g/> ” ( <g/> остання починала як тижневик <g/> ) <g/> , а трохи згодом “ <g/> Громадське слово <g/> ” і “ <g/> Промінь <g/> ” <g/> .
doc#72 Багато видань виявилися короткотривалими <g/> , а то й одноразовими <g/> ; редаґування багатьох було невправне <g/> , мова ненормалізована <g/> ; переважна кількість органів була розрахована на неосвіченого читача ( <g/> хоч декотрі трималися на доброму професійному рівні <g/> , наприклад <g/> , “ <g/> Нова рада <g/> ” <g/> , яку редаґував А. Ніковський <g/> , “ <g/> Робітнича газета <g/> ” <g/> , редаґована В. Винниченком <g/> , “ <g/> Наше минуле <g/> ” з Павлом Зайцевим на чолі і низка інших <g/> ) <g/> ; про наклади видань відомостей мало або й зовсім немає <g/> .
doc#72 Практично всі українські установи закрито й розігнано <g/> , включаючи численні відділи “ <g/> Просвіт <g/> ” ( <g/> 1922 <g/> ) <g/> , приватні видавництва <g/> , кооперативи і т.д. Проте під час першої окупації Києва далі виходила “ <g/> Нова рада <g/> ” ( <g/> хоч було закрито орган правих російських кіл “ <g/> Киевлянин <g/> ” та “ <g/> Киевскую мысль <g/> ” <g/> , Дорошенко 1969 <g/> , 320 <g/> ) <g/> .
doc#72 Протягом 1923 р. з'явилося кілька стабільніших видань <g/> : літературно-політичний місячник “ <g/> Червоний шлях <g/> ” <g/> , ілюстровані двотижневики “ <g/> Глобус <g/> ” та “ <g/> Нова громада <g/> ” <g/> , а також науково-популярний двотижневик “ <g/> Знання <g/> ” <g/> .