Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 На пішоходах була народна гулянка <g/> , зустріч нового життя <g/> .
doc#0 <p> Уже напровесні 1942 року <g/> , коли в місті остаточно вичерпалося все їстівне <g/> , а нового врожаю ще не було <g/> , Н. із санчатами вирушив пішки <g/> , у хурделицю <g/> , аж під Богодухів засніженими рівнинами <g/> , шоб виміняти вишивки роботи його сестри на щось поживне <g/> , і тріюмфально привіз до Харкова аж цілу конячу ногу <g/> .
doc#1 <p> Характерною для нового ущільненого стилю Т. Шевченка є « <g/> Титарівна-Немирівна <g/> » <g/> .
doc#1 Якби Бог поміг оце мале діло зробить <g/> , то велике само б зробилося <g/> » 21. Тут чітко підкреслено зв'язок між малим ділом — народньою освітою — і великим — становленням нового і гармонійного соціяльного устрою <g/> .
doc#1 Від колишньої залишилося два елементи <g/> : безмежна любов до України і віра в її особливе призначення як зачинателя нового устрою <g/> , але тепер цей устрій не обмежується слов'янами <g/> , а поширюється на все людство <g/> . </p>
doc#3 Рідше трапляються в полі спостережень однієї особи радикальні зсуви в поширених і поточних синтаксичних конструкціях <g/> , коли одна раптом « <g/> виходить з моди <g/> » <g/> , занепадає і на її місце приходить інша <g/> , нова <g/> , при чому <g/> , можливо <g/> , старша занепадає <g/> , а на її місце приходить нова <g/> , щоб заповнити порожнечу <g/> , а <g/> , можливо <g/> , спершу шириться нова конструкція — паралельна до старої <g/> , а потім у суперництві двох паралельних конструкцій перемагає ( <g/> а часом і не перемагає <g/> , а навпаки <g/> , « <g/> замах <g/> » не вдається і в змаганні нового і старого старе стверджує свою позицію <g/> ) <g/> .
doc#3 Там парували безрух та спокій <g/> , усе застигло там навіки ( <g/> чи до нового -надцятито- мового словника <g/> ) <g/> , і ніякі комети не борознили мертвого царства <g/> .
doc#4 Чи тільки ствердить істину не нового вже давно вислову- приречененя <g/> : « <g/> Si jeunesse savait <g/> , si viellesse pouvaite <g/> » <g/> ?
doc#5 Ось вихідний пункт Славенка <g/> : « <g/> Земна людськість зростає <g/> , і кожного нового зайду на землі треба нагодувати <g/> , одягти й узути <g/> …
doc#7 Не знати <g/> , чи вона стане початком нового етапу в творчості цього поета <g/> .
doc#8 Петров був історик літератури <g/> , написавши праці про Язикова <g/> , про німецьких романтиків з Єни <g/> , про П. Куліша <g/> , про Т. Шевченка <g/> , Лесю Українку і Олеся <g/> ; фолкльорист <g/> , етнограф <g/> , що цікавився особливо найархаїчнішим у фолкльорі <g/> , але також і постанням рис нового побуту <g/> , сталими непомітними рисами змін людського побуту <g/> , власне сталою змінністю і — вічним зберіганням основ побуту <g/> , отже — змінною сталістю <g/> .
doc#9 <p> Чим далі <g/> , тим більшає кількість нового в літературній мові <g/> , тим виразніше зростає відмінність зрощуваної на галицькому ґрунті літературної мови від мови <g/> , знаної і вживаної ( <g/> переважно <g/> , звичайно <g/> , серед народних мас <g/> ) на Великій Україні <g/> .
doc#9 Посутньо стаття М. Школиченка не приносила нічого нового <g/> , хіба що відзначала і намагалася заперечити недооцінку значення мови у І. Франка <g/> .
doc#9 Дальші два виступи в порушених у дискусії питаннях не принесли нічого нового <g/> , і їх можна вважати за відгомін дискусії <g/> , а не за її істотну частину <g/> .
doc#9 « <g/> Наші молоді письменники <g/> , — писав він <g/> , — вже одбились од народної мови <g/> , живучи в великих містах <g/> , стали міськими <g/> , кабінетними людьми <g/> »1. Але і представник цього вже нового покоління М. Коцюбинський теж визнає цей факт <g/> .
doc#9 Така переходна доба властива багатьом молодим літературам <g/> »2. </p><p> От через ці два чинники <g/> : виробленість <g/> , хоч би і відносну <g/> , газетної і науково-публіцистичної мови в Галичині <g/> , з одного боку <g/> , появу нового — назвім його умовно міським — покоління письменників ( <g/> та й інтелігенції взагалі <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , який був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало неможливим <g/> .
doc#9 <p> У брошурі міністерства фінансів « <g/> Забезпечення прибутків і капіталів державними ощадними касами <g/> » <g/> , виданій 1910 р. <g/> , зустрічаються такі слова <g/> , як щадниця <g/> , скарбівня тощо <g/> , які до смерти налякали й обурили чорносотенні російські елементи4. </p><p> Але не треба думати <g/> , що запровадження нового для рядового мовця мовного матеріялу в такій кількості і такими темпами проходило безперешкодно <g/> .
doc#9 З цього погляду і можна говорити про певну дозу « <g/> галицької орієнтації <g/> » в нового покоління письменників <g/> , відірваного вже від етнографічности села і більш або менш споріднюваного з містом <g/> .
doc#9 А. Ніковський <g/> , перередаговуючи й ґрунтовно поширюючи словник Б. Грінченка до нового видання <g/> , так деклярує своє кредо щодо галицьких мовних елементів <g/> : « <g/> Особливу увагу редакція звернула на групу галицьких письменників і брала лексичний та фразеологічний матеріял з Івана Франка <g/> , Тимофія Бордуляка <g/> , Богдана Лепкого <g/> , Василя Стефаника <g/> , Марка Черемшини <g/> .
doc#9 Воно може теж стати нагодою для нового ширення галицьких мовних елементів <g/> .