Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Врешті <g/> , ідеї ці не були нові для Т. Шевченка <g/> .
doc#2 Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти приєднувалися <g/> , і наприкінці дудки вже не чути <g/> , грає потужна оркестра скрипок <g/> , флейт <g/> , труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та сама тема <g/> .
doc#2 Але тепер і тут — це перші несміливі нові ноти <g/> .
doc#2 Але вони негайно ведуть із собою нові епітети <g/> : ніжна рожевість <g/> , Божа синь <g/> , веселе пурхання метелика <g/> .
doc#3 Не типові нові конструкції для письменників-галичан і для більшости письменників-еміґрантів <g/> . </p>
doc#3 <p> Нові конструкції виразно походять з розмовної мови <g/> , а зіставлення даних обстеження ( <g/> ексцерповано твори 60 письменників <g/> , що друкувалися 1850— 1950 рр <g/> .
doc#4 Книжка зветься « <g/> Поезії <g/> , старі і нові <g/> » ( <g/> видання Союзу українок Америки <g/> .
doc#4 « <g/> Старі <g/> » поезії виступають циклами <g/> , де кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має назви <g/> , натомість « <g/> нові <g/> » не гуртуються в цикли <g/> , кожний вірш <g/> , хоч який короткий <g/> , несе свою назву <g/> , багато з них — і підназву — « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> , підкреслюючи тим їхню епізодичність <g/> , завершеність у собі <g/> , самодостатність <g/> , самоцінність <g/> .
doc#4 Річ у тому <g/> , що « <g/> старі <g/> » поезії — в дійсності молоді <g/> , а « <g/> нові <g/> » — старі в сенсі старости <g/> , старечости <g/> .
doc#4 « <g/> Старі <g/> » поезії — тут ніби пролог <g/> , « <g/> нові <g/> » — сама дія <g/> .
doc#4 <p> Головне тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42 роки <g/> , і набирали чимраз більшої напруги <g/> , пружносте <g/> , досконалосте й викінчености в тому довгому шляху від сорок другого року життя до теперішнього вісімдесят четвертого <g/> . </p>
doc#4 Так зробив і Богдан Рубчак <g/> , що відкрив « <g/> Поезії <g/> , старі і нові <g/> » докладною і в-глибини- проникливою статтею <g/> , що зветься « <g/> Серце надвоє роздерте <g/> » — цитата з Наталі Лівицької-Холодної <g/> .
doc#4 ) З цим зв'язане й те <g/> , що « <g/> старі <g/> » <g/> , « <g/> панноч- чині <g/> » поезії йдуть від я <g/> , а « <g/> нові <g/> » <g/> , людські й людяні <g/> , розгортають ціле складне плетиво займенникових переключень <g/> .
doc#4 <p> ТРИ </p><p> Уже сказано <g/> : « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької- Холодної не вбгані в цикли <g/> , ані тематичні <g/> , ані настроєві <g/> .
doc#4 Так і « <g/> нові <g/> » поезії <g/> .
doc#4 <p> ВІСІМ </p><p> У тут досі сказаному я відокремив « <g/> нові <g/> » поезії від « <g/> старих <g/> » і трактував перші як цілість <g/> .
doc#4 За ті понад сорок років <g/> , коли Наталя Лівицька-Холодна писала свої « <g/> нові <g/> » вірші <g/> , ні вона <g/> , ні вірші не були незмінні <g/> .
doc#8 Де треба <g/> , між ними вставлялися нові картки-містки <g/> .
doc#9 Тим більше <g/> , що скільки авторові відомо <g/> , тепер не заноситься на ґрунтовні нові студії в цій ділянці — ні на Україні <g/> , ні на чужині <g/> .
doc#9 <p> Коли ми з цього погляду придивимося до поетичної спадщини М. Старицького4 <g/> , то побачимо насамперед <g/> , що певну частину слів <g/> , що сприймалися в його поезіях як нові <g/> , справді можна вважати за його індивідуальні новотвори — принаймні ми знаходимо їх у приступних нам джерелах <g/> .