Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 Голод <g/> , колективізація й так зване розкуркулення як акти нищення національної субстанції й розтління душі народу й одиниці — теми не нові <g/> , але в образках « <g/> Віршів <g/> » і « <g/> 1933 <g/> » вони виступають у конденсації <g/> , лаконічності <g/> , іронії <g/> , пронизаній болем <g/> , з такою силою <g/> , як рідко коли <g/> .
doc#69 <p> Проста істина <g/> , просте правило і не нове <g/> , але довгий до них шлях <g/> : усе <g/> , що було <g/> , було і має своє місце в історії <g/> .
doc#70 <p> Проста істина <g/> , просте правило і — не нове <g/> , але довгий до них шлях <g/> : усе <g/> , що було <g/> , — було і має своє місце в історії <g/> .
doc#99 « <g/> зірвався світ з завіс <g/> » <g/> . </p><p> Якби ж на місце занепалого й приреченого поставало нове <g/> , але нові структури ще не народилися <g/> , і довкілля не виявляє снаги відбути пологи
doc#63 <p> 1922 року <g/> , коли символізм уже віджив себе й почувалася туга за новим <g/> , але ще не усвідомлено <g/> , яке ж мало бути це нове <g/> , Василь Бобинський писав у журналі <g/> , що саме репрезентував ці шукання нового <g/> , — у журналі « <g/> Митуса <g/> » <g/> : </p><p> « <g/> І майже всі вони ( <g/> може неясно ще <g/> ) відчувають ту правду <g/> , що шляхи <g/> , чи хоч би тільки стежки <g/> , якими їм іти <g/> , повинні звертатися туди <g/> , де б'ється криштальне джерело генія нашого люду <g/> .
doc#85 Коли нам заперечують <g/> , що « <g/> все тече <g/> » <g/> , що « <g/> життя невпинно йде вперед <g/> » ( <g/> вперед тут не значить <g/> , звичайно <g/> , ані до абсолютно нового <g/> , ані до кращого за всяку ціну <g/> ) <g/> , то нам залишається хіба запропонувати нашому суперечникові поглянути на своє фото двадцять років тому — або ще процитувати відому епіграму Пушкіна <g/> : </p><p> — Движенья нет <g/> , сказал мудрец брадатый <g/> , </p><p> Другой смолчал и стал пред ним ходить <g/> . </p>
doc#89 Це — типова програма того <g/> , що ми назвали критикою вгляду <g/> , вічного шукання нового <g/> , бажання схопити неповторність творчих особистостей <g/> .
doc#9 Коли другий аргумент у дискусії не новий <g/> , бо на це вже вказував досить докладно І. Кокорудз <g/> , то перший аргумент <g/> , дарма що дехто посилається на нього і в наші дні <g/> , ледве чи має доказову силу <g/> .
doc#8 З цього постає думка і нове <g/> , більше наближення до дійсности <g/> .
doc#52 <p> їм очі світяться грозово </p><p> У день новий <g/> , в щасливу путь <g/> , </p><p> Із ними Ленінове слово </p><p> І думи Леніна живуть <g/> . </p>
doc#63 <p> 1922 року <g/> , коли символізм уже віджив себе й почувалася туга за новим <g/> , але ще не усвідомлено <g/> , яке ж мало бути це нове <g/> , Василь Бобинський писав у журналі <g/> , що саме репрезентував ці шукання нового <g/> , — у журналі « <g/> Митуса <g/> » <g/> : </p><p> « <g/> І майже всі вони ( <g/> може неясно ще <g/> ) відчувають ту правду <g/> , що шляхи <g/> , чи хоч би тільки стежки <g/> , якими їм іти <g/> , повинні звертатися туди <g/> , де б'ється криштальне джерело генія нашого люду <g/> .
doc#33 Дайте вічного життя <g/> , і ми станемо нові <g/> , величні <g/> , повноцінні <g/> .
doc#59 <p> Можна і слід сперечатися про те <g/> , чи цих засад вистачає для піднесення людини українського визвольного руху на новий <g/> , вищий щабель <g/> .
doc#62 Для Америки й Канади українська наука переставала вже бути синім птахом <g/> , що <g/> , хто знає <g/> , ніколи <g/> , може <g/> , й не існував <g/> ; у місцевих університетах постали вже українознавчі центри <g/> , які готували свої нові <g/> , власні кадри <g/> .
doc#91 Ці почуття допущені в твір <g/> , чи радше вони пропущені в творі <g/> , бо вони спрямовані на минуле <g/> , вони старомодні <g/> , вони не нові <g/> , вони — скажімо просто — зв'язані з народницьким комплексом <g/> .
doc#71 Настав час і твоєї волі й пробудження до нового <g/> , вільного <g/> , творчого життя <g/> …
doc#24 Ну <g/> , що ж <g/> , це « <g/> гарний кінець <g/> , що завжди є новим <g/> , гарним початком <g/> » <g/> .
doc#82 ) <g/> , вони не були спроможні опиратися новому <g/> , генетично чужому <g/> .
doc#31 Напровесні 1926 р. він опублікував нову <g/> , гострішу серію памфлетів « <g/> Апологети писаризму <g/> » ( <g/> Культура і побут <g/> .
doc#80 Образ цієї доби потрібний <g/> , щоб протиставити тій недавно минулій добі нову <g/> , добу НЕПу <g/> , в якій відбувається дія повісти <g/> .