Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> При передачі прямої мови на письмі пунктуаційні правила дають дві можливості <g/> : або брати пряму мову в лапки <g/> , або починати її новим уступом і рискою <g/> .
doc#63 Так робив з піснею Шевченко — вона ставала в нього виразом найбільш суб'єктивного <g/> , особливо в циклі з заслання — і так по - новому <g/> , по - своєму <g/> , індивідуально продовжуючи такого Шевченка ( <g/> бо Шевченко був і такий <g/> , але не тільки такий <g/> ) <g/> , робить Осьмачка - можливо <g/> , лідер нового антинеоклясичного струму української поезії <g/> . </p>
doc#28 <p> Отже <g/> , і в неоклясицизмі Филипович не сказав якого-небудь нового слова <g/> .
doc#40 <p> § 23. ПАРАТАКСА В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ </p><p> А. ЄДНАЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК </p><p> Для паратактичних складних речень з характеристичною для них незалежністю їхніх складників — простих речень <g/> , пов'язаних між собою інтонацією й сполучниками <g/> , найтиповіший зв'язок — за допомогою єднальних сполучників <g/> ; єднальними називаємо ті сполучники <g/> , що просто пов'язують речення або члени речення <g/> , не вносячи в мову жадних нових логічних відтінків <g/> . </p>
doc#81 Воно стояло далеко позаду таких нових і свіжих російських фільмів <g/> , як « <g/> Панцерник Потьомкін <g/> » С. Ейзенштейна або « <g/> Мати <g/> » В. Пудовкіна <g/> .
doc#10 Поперше <g/> , вони по-новому і загалом далеко переконливіше розв'язували деякі з найскладніших проблем історії української мови <g/> , а подруге і головне <g/> , з спостережень і висновків Курило розкривалися такі перспективи <g/> , що вся історія української мови готова була відкритися в новому світлі <g/> .
doc#40 <p> З поданих прикладів видно <g/> , що новотвори в літературі можуть правити за засіб відтворити в мові нові поняття або уявлення <g/> , можуть емоційно оновляти слово <g/> , а можуть стати засобом словесної гри <g/> .
doc#88 Якщо не розуміють професорських лекцій — це не їхня провина <g/> , досить уже порожніх балачок про якусь там підготовку <g/> , нехай професори пристосовуються до нової авдиторії <g/> , а якщо ні <g/> , маємо на те засоби червоного терору <g/> ! </p>
doc#72 Таким чином Словник мав об'єднати старе й нове <g/> .
doc#84 Але раз він уже впав <g/> , раз він мусів упасти <g/> , з трагедії хутора виснуймо наш новий заповіт <g/> . </p>
doc#24 Прискорення ритму <g/> , стиснення більшої кількосте думок і образів у абзаці далі трохи розпружується <g/> , але тільки для того <g/> , щоб почалася нова хвиля наростання <g/> .
doc#72 Після царського маніфеста 17 жовтня 1905 р. ( <g/> що <g/> , за висловом сучасників <g/> , “ <g/> обіцяв усі свободи <g/> , а не дав жадної <g/> ” <g/> ) і до затвердження нових правил для преси в кінці листопада у Лубнях без будь-якого дозволу зачала друкуватися розрахована на селян газета “ <g/> Хлібороб <g/> ” <g/> .
doc#40 В першому випадку не твориться нових звуковим складом слів <g/> , а тільки розбудовується або перебудовується семантика слова <g/> . </p>
doc#40 Якщо поставити іменник перед числівником <g/> , то зворот набирає нового значення — значення приблизности <g/> , наприклад <g/> : « <g/> Було козаків душ тридцять <g/> » ( <g/> Смол <g/> .
doc#84 Львов'яни оглядали скривавлені <g/> , задимлені Бриґідки <g/> , — але не ждали <g/> , що хтось дасть їм нове життя <g/> , новий порядок <g/> , нове місце в новій Европі <g/> .
doc#9 А далі він його деталізує <g/> : « <g/> Книжний літературний український язик повинен вироЄРлюватись на ґрунті живого сільського язика <g/> , вигрібаючи з його мови термінологію <g/> , зміняючи суфікси <g/> , приставляючи їх до кореня народного язика <g/> ; він не повинен шукати нових слів в інших слов'янських язиках <g/> , хоч би і в церковнослов'янському <g/> , а розвиватись на основі народних українських вимов <g/> : наддніпрянської <g/> , галицької <g/> , поліської <g/> , навіть чорноруської ( <g/> коло Вільна <g/> ) і білоруської ( <g/> коло Могилева <g/> , Мінська та Вітебська <g/> ) <g/> , котрі мають один спільний з українським лексикон слів <g/> .
doc#46 Пригадую <g/> , в самому кінці 1946 року чи в січні 1947 року кілька літераторів випадково з'їхалися в Авґсбурзі — це було викликане приїздом студії Гірняка з Австрії <g/> , — говорили про літературу <g/> , про Юрія Липу — поета <g/> , оповідали анекдоти <g/> , з сальцем і без <g/> , зустрічали Новий рік <g/> , потім вляглися спати в приділеній нам кімнаті <g/> .
doc#81 Не пригадую <g/> , що їй закидали <g/> , але знаю <g/> , що це тривало <g/> , здавалося <g/> , без кінця <g/> , що кожного разу вона брала слово знов і знов каялася <g/> , з тремтінням у голосі і сльозами на очах <g/> , здавалося <g/> , що йде до її повної прострації й непритомности <g/> , а обвинувачення знаходилися все нові й нові <g/> …
doc#10 Зокрема <g/> , цей факт кидає дещо нового світла й на розвиток о <g/> , е в закритих складах <g/> , бо саме від цієї межі починається на захід спад різниці в силі вимови наголошених і ненаголошених складів <g/> . </p>
doc#18 За Франком <g/> , « <g/> капітал і інтелігенція <g/> » нададуть нового обличчя Росії <g/> , ліберали прийдуть до влади <g/> , яким « <g/> вистарчить замість самодержавної особи поставити самодержавну ідею — ідею нероздільности й єдности Росії <g/> , непорушности російського великодержавного становища <g/> » ( <g/> с. 13 <g/> ) <g/> .