Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 І ходив я тепер уже не на горішні поверхи <g/> , не на « <g/> купони <g/> » <g/> , а спустився спершу до амфітеатру-бенуару <g/> , а потім до партеру <g/> .
doc#81 <p> А втім <g/> , мабуть <g/> , не буває чорних ночей без жадного проблиску <g/> .
doc#53 — треба ( <g/> Номис 9848 <g/> ) <g/> ; Добри зубы <g/> , що й кисиль идять ( <g/> Номис 2048 <g/> ) <g/> ; Не в тим сила <g/> , що кобыла сыва <g/> , а як вона везе ( <g/> Номис 7221 <g/> ) <g/> ; Не те <g/> , що мете <g/> , а те <g/> , що з верху йде ( <g/> Номис 7234 <g/> ) <g/> ; Не все те переймать <g/> , що на води плыве ( <g/> Номис 3297 <g/> ) <g/> ; Не тилько свита <g/> , що в викни ( <g/> Номис 5229 <g/> ) <g/> ; Добра та рич <g/> , що е в хати пич ( <g/> Номис 5513 <g/> , 7222 <g/> ) <g/> ; Не бійся тій собакы <g/> , що бреше ( <g/> Номис 7254 <g/> ) <g/> ; Дарма верба <g/> , що груш нема <g/> : нехай и не родить ( <g/> Номис 11914 <g/> , 13855 <g/> ) <g/> ; На те коваль клищи держыть <g/> , щоб рук не пекты (
doc#75 Я перефразував би її <g/> : Україну без музики ніякими гарматами не збудувати <g/> . </p>
doc#80 Якщо навіть правда <g/> , що Петров піддався провокації <g/> , цього не можна сказати про Домонтовича <g/> .
doc#81 Видання не викликало жадного інтересу і наче кануло в бездонний колодязь <g/> , наче його ніколи не було <g/> , — хоч <g/> , якщо не літературна вартість <g/> , принаймні протест проти русифікації українського горішнього прошарку <g/> , здавалося б <g/> , міг розворушити українську еміµрацію <g/> , взагалі чутливу до цих питань <g/> , чутливішу принаймні <g/> , ніж до інших <g/> .
doc#44 Новий стиль — він ще не має назви <g/> , ще не витворив свого -ізму <g/> , - може допускати буяння метафор <g/> , як у Рубчака <g/> , може хизуватися повною оголеністю від будь-яких поетизмів <g/> , як у Смотрича <g/> , але в усіх своїх проявах він відкидає беззастережно штампи символістичної й неоклясицистичної поезії <g/> , бляшану умовність голосної або псевдоінтимної реторики <g/> .
doc#92 Посилаючися на « <g/> сильну оборону <g/> » мене на московській нараді Якобсоном і Е. ( <g/> що казав Е. <g/> , я не знаю <g/> , а щодо Якобсона <g/> , то ми вже бачили тут <g/> , що це була « <g/> оборона <g/> » <g/> , яка пропонувала Білодідові союз у діях проти мене <g/> ) <g/> , він далі формулював <g/> , що — не хоче обороняти мене перед радницями <g/> ; мої політичні погляди були нереалістичні і вели б до підриву демократії в її боротьбі проти тоталітаризму <g/> ; якщо я не здамся <g/> , він піде на публічний скандал <g/> , в якому будуть затерті всі нюанси і пануватиме брутальність <g/> . </p>
doc#81 Галицький такі перерви мав <g/> , але тоді його заступав інший слідчий <g/> , який назвався Гончар і який виглядав мені на українця ( <g/> не через прізвище <g/> , прізвище було <g/> , звичайно <g/> , « <g/> службове <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#26 Дитина не виходить з батькового чару <g/> , але свою програму вона будує в виклику батькові <g/> .
doc#81 Комуністкою вона не була <g/> , але ні до білих <g/> , ні до « <g/> петлюрівців <g/> » не пішла б. Коли за короткий час <g/> , що я був у Києві 1943 року <g/> , в дорозі з Харкова далі на захід <g/> , я пробував її розшукати <g/> , мені сказано <g/> , що її забрало µестапо <g/> .
doc#81 Але мої спогади я пишу майже виключно з пам'яті <g/> , за малими винятками ні з чим їх не перевіряючи й не зіставляючи <g/> .
doc#73 Решта письменників <g/> , відірвана від батьківщини і від літературної праці <g/> , змушена думати тільки про те <g/> , як би зберегти своє фізичне існування <g/> , животіє в різних місцевостях Німеччини і Австрії <g/> , не мавши змоги встановити між собою навіть чисто особистих контактів <g/> . </p>
doc#81 Слідом пішли переклад з російського « <g/> Страх <g/> » Афіноµенова <g/> , де режисером виступив не більше й не менше <g/> , як Гнат Юра <g/> , а далі переклад з місцевого російськомовного партійного письменника Якова Городського « <g/> Залізна бриµада <g/> » — з nomen — omen <g/> , і такої ж « <g/> письменниці <g/> » Софії Левітіної ( <g/> що її <g/> , як кажуть <g/> , Хвильовий вивів героїнею своєї новелі « <g/> Свиня <g/> » <g/> ) під менш промовистою назвою « <g/> Ета <g/> » <g/> .
doc#16 І тому зовсім не диво <g/> , що українські елементи <g/> , які були в вісниківстві <g/> , не задовольнялися диким і безґрунтовним фанатизмом <g/> , а старалися поєднати вісниківство з справжніми українськими духовими традиціями <g/> .
doc#65 А друга промовила <g/> : Нехай не буде ні мені <g/> , ні тобі <g/> , розтинайте <g/> !
doc#52 Бож не можна брати серйозно одинєдиний виступ одного автора <g/> , правда <g/> , надрукований двічі <g/> , раз з підписом Ский у паризькій « <g/> Русск-ій Мысл-i <g/> » ( <g/> 6 листопада 1975 <g/> ) <g/> , а вдруге під прізвищем Сергей Рафальский у нью-тюркському « <g/> Новом русском слове <g/> » ( <g/> 18-19 листопада 1975 <g/> ) і під різними назвами <g/> , автора явно старорежимного <g/> , що нічого не зрозумів і не навчився і ніколи не зрозуміє й не навчиться <g/> , що намагався збути тему ненависти заявою <g/> , що вона <g/> , ненависть <g/> , не страшна <g/> , а <g/> …
doc#28 Але зроджене й започатковане тоді здебільшого не розвинулося органічно <g/> , а було обрубане в цвіту <g/> , лишилися тільки бічні пагінці <g/> , які хоч і виявляють ті самі тенденції <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> .
doc#27 Але не випадковістю було засудження « <g/> світу <g/> » <g/> , « <g/> ницого і холодного <g/> » <g/> , що безглуздо тратить життя « <g/> в золотому тумані <g/> » і грає « <g/> панську комедію <g/> » <g/> , в листі до Милорадовичівни 1858 року ( <g/> дарма <g/> , що тут могли грати ролю й ревнощі <g/> ) <g/> , як не випадковим було протягнення нитки від сучасного Кулішеві панства до його предків у листі до Носа 1890 року <g/> : « <g/> А що Ви пишете про київських патріотів <g/> , так се в мене давно пропечатано <g/> , тільки не про самих <g/> , а про їх предків <g/> .
doc#18 <p> Чи новим фараоном для них І ще тяжчим не був ти <g/> , </p><p> Бо в їх душу контролем своїм <g/> , В їх сумління сягнув ти <g/> ? </p>