Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 два речення <g/> . </p><p> Що нам скаже в цій справі наше прескриптивне і описове мовознавство <g/> ? </p>
doc#9 нашої народної словесности <g/> , зберегла наше слово від заглади <g/> . Тепер має Галичина повести
doc#9 і не покинуть своєї тенденції запроваджувать в наше письменство силу галицьких та вкупі з
doc#9 і треба було так і сказати <g/> : " <g/> С теченієм Бремені наше движеніє приняло такії розміри і форму <g/> , що
doc#9 такії розміри і форму <g/> , що правительство наше <g/> " і т. д.» <g/> . 1 </p><p> Цей об'єктивний зміст дискусії <g/> ,
doc#11 , як Лютерів « <g/> Die feste Burg ist unser Gott <g/> » <g/> , як наше « <g/> Гей не дивуйте <g/> , добрії люди <g/> » <g/> , як французька
doc#11 , як не було шевченківським <g/> , до речі <g/> , наше « <g/> п'ятірне Гроно <g/> » <g/> , а перед тим зрілий
doc#12 або дієйменником <g/> , напр <g/> . <g/> : „Їхнє горе — наше горе <g/> , їхнє щастя — наше щастя <g/> . Власне горе <g/> ,
doc#12 , напр <g/> . <g/> : „Їхнє горе — наше горе <g/> , їхнє щастя — наше щастя <g/> . Власне горе <g/> , власне щастя — ніщо“ (
doc#12 , напр <g/> . <g/> : „В той день <g/> , з якого ми починаємо наше оповідання ( <g/> 6. лютого 1648 р. <g/> ) <g/> , в Несвічу було
doc#16 української « <g/> еліти <g/> » <g/> , спираючися на нібито наше старе письменство і Шевченка <g/> , то <g/> , справді <g/> ,
doc#16 того <g/> : абсолютно переконані <g/> , що вісниківство наше має чималі заслуги в боротьбі українського
doc#16 і фашизм <g/> . Нема сумніву <g/> : якби він знав наше вісниківство <g/> , він би вписав його поруч <g/> . </p>
doc#16 . Донцов пише <g/> , що в його ідеалі « <g/> народ <g/> … як наше зовнішнє тіло <g/> » <g/> , « <g/> як обузданий скот <g/> » мусить іти
doc#21 журналу <g/> , співпраця з МУРом як цілістю <g/> , наше право вето — і подорож кого-небудь з проводу
doc#22 письменства серед чужих <g/> , а й забути самим усе наше краще <g/> . Отже <g/> , нема сумніву <g/> , що ані Жіроду чи
doc#24 ніколи коментарями не буде вичерпаний <g/> . </p><p> І на наше останнє чому <g/> ? ми можемо тут дати тільки
doc#25 попередника цих шукань <g/> . Не будемо твердити <g/> , що наше покоління дійшло істини — наука ніколи не
doc#27 величезне багатство вислову та збагатив наше письменство новими ( <g/> уявними <g/> ) словами <g/> … Він
doc#27 років <g/> . « <g/> Все прах земний <g/> , тільки діло і слово наше праведне останеться навіки <g/> » ( <g/> до Ґалаґана <g/> ,