Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 і по-різному <g/> , це — і тут ми в безпосередній нашій темі — Сковорода і <g/> … <g/> , та таки Швейк — тут ці два
doc#5 Дніпровський <g/> , казавши <g/> : « <g/> Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті <g/> … Гряде царство гниди <g/> ,
doc#6 що Курилик називав “ <g/> символами <g/> ” <g/> . На теперішній нашій виставці такі “ <g/> символи <g/> ” можна знайти на
doc#6 — це експерименти в кольорах <g/> . ( <g/> На нашій виставці почасти “ <g/> Ось мій ворог <g/> ” — ч. 25 <g/> ) <g/> . </p><p> Все це
doc#7 звичних зв'язків слів <g/> . Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за
doc#8 думка і нове <g/> , більше наближення до дійсности <g/> . У нашій науці й літературі Петров був <g/> , поруч Юрія Липи <g/> ,
doc#9 14.12.1869. В. Навроцький писав <g/> : « <g/> В нашій програмі жадаємо ми від українців <g/> … змін в
doc#9 ні лексичному складові <g/> , ні фонетичній вимові нашій настільки <g/> , що зовсім має подобу нашого
doc#9 " <g/> , колись таке живе і гостре <g/> , перепадає в нашій пресі на Україні наддніпрянській <g/> . Давніше
doc#9 , рос <g/> . свет <g/> ) і багато под <g/> . xxxvi </p><p> Увесь поданий у нашій роботі лексичний матеріял <g/> , сприйнятий
doc#10 ті звукові зміни <g/> , що поволі постають в нашій мові <g/> ” <g/> , пише він ( <g/> 4 <g/> , 131 <g/> ) <g/> . Відповідно до цього
doc#10 , але “ як суму усіх тих звукових відтінків <g/> , що в нашій уяві об'єднана однією психофонетичною
doc#11 свого розважання <g/> . </p><p> Ставимо <g/> , отже <g/> , крапку на нашій західній ( <g/> чесько - паризькій <g/> ) інтермедії <g/> .
doc#11 збюрократизованість аполлонівського трибу в нашій сучасності <g/> , звідси йде і авторова втеча в
doc#11 вік <g/> … Досвід обтяжує <g/> … Даймо краще слово нашій другій інтермедії <g/> . Перша була з Чехії <g/> , тепер
doc#13 не згорів з усім <g/> , але він лишився неспаленим у нашій уяві <g/> . </p><p> Ще посилюються ознаки ритуалу в описі
doc#14 . Стан такий <g/> , що тільки Маланюк сьогодні в нашій поезії може піти далі від Маланюка <g/> . </p><p> І навіть
doc#14 вірші не відбуваються в одному місці <g/> . На жаль <g/> , у нашій мові нема слова з означенням місця <g/> ,
doc#15 реченням ми просто висловлюємо постале в нашій свідомості уявлення <g/> , то Травнічек вносить
doc#15 про формування і сферу вжитку називних речень у нашій літературі нема <g/> . Це тим парадоксальніше <g/> , що