Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . </p><p> Тут час закінчити передмови і пора почати нашу історію <g/> . </p><p> Запишемо собі дату <g/> . 17 вересня 1941
doc#0 надію третього тисячоліття <g/> . ( <g/> Песимізму наша конституція не забороняє <g/> . <g/> ) А може бути й те <g/> , що
doc#0 цього не змінився <g/> , чи він може змінитися <g/> , але наші руки чисті <g/> . Майже зовсім чисті <g/> . Абсолютного
doc#0 і по-різному <g/> , це — і тут ми в безпосередній нашій темі — Сковорода і <g/> … <g/> , та таки Швейк — тут ці два
doc#0 було вписаністю в поведінку <g/> . Зовсім недавно <g/> , в нашому столітті <g/> , як кодекс поведінки воно виявилося <g/> ,
doc#1 їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій главі присвячене
doc#1 на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті
doc#1 і географію у 5 копійок <g/> . А історію <g/> , тілько нашу <g/> , може вбгаю в 10 копійок <g/> . Якби Бог поміг оце мале
doc#2 незнаного нам янгольського поля 1 знаходять наш світ новим <g/> , свіжим <g/> , цікавим <g/> » <g/> . Євген Маланюк
doc#2 й майстерности і як це підносить тему пращура нашого <g/> . </p><p> А ось строфа з передостаннього вірша книги <g/> : </p>
doc#2 , якби не той струмочок <g/> , — можуть відповісти нам наші противники <g/> . </p><p> Початкова тема Лятуринської —
doc#2 , секрет <g/> , утрачений більшістю поетів нашого часу <g/> . З цього погляду поезія Лятуринської —
doc#2 рими <g/> : « <g/> Йди но <g/> , котку <g/> , йди <g/> , воркотку Присипляти нашу Злотку <g/> ! » Світ розкриває своє багатство <g/> , і як же
doc#2 ціною оминання недогідного <g/> . Чи багато хто з наших поетів може цим похвалитися <g/> ? І може не тільки з
doc#2 поетів може цим похвалитися <g/> ? І може не тільки з наших <g/> . </p><p> </doc> </p><p> Року Божого 1952 <g/> , без малого
doc#3 тіла <g/> . Та ба <g/> , нічого подібного не трапилося в нашому випадку <g/> . Мовознавчі « <g/> астрономи <g/> » далі
doc#3 зберігалася далеко довше <g/> , подеколи навіть до нашого часу <g/> , здебільшого <g/> , щоправда <g/> , залишково <g/> .
doc#3 два речення <g/> . </p><p> Що нам скаже в цій справі наше прескриптивне і описове мовознавство <g/> ? </p>
doc#3 мови <g/> . </p><p> Усе <g/> , здається <g/> , вимагає допущення наших конструкцій до літературної мови — і дані
doc#3 не помічають чи воліють не помічати еволюції наших конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про те <g/> ,