Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 треба визнати — В. Домонтович <g/> , ніби дебютант у нашій літературі <g/> , — <g/> … все ж зовсім не схожий на
doc#76 постання терміну общерусский <g/> . Повернімось до нашої головної теми — семантичної <g/> , спробуймо
doc#40 . </p><p> Далеко важливіші ті випадки <g/> , коли наше письмо підлягає семантичному принципові <g/> ,
doc#101 гуманітарної науки <g/> , один з небагатьох наших культурних діячів <g/> , хто вводив здобутки
doc#70 ми цього <g/> , чи ні <g/> . Від часу <g/> , коли нема Шевченка <g/> , наша літературна мова розвивалася в річищі
doc#31 усе таки робить <g/> . Він пише <g/> : « <g/> Не треба плутати нашого політичного союзу з літературою <g/> » <g/> . ( <g/> До речі <g/> , не
doc#41 - етнографічну розповідь <g/> . Те саме і в наші дні <g/> , в нашій літературі <g/> : Осьмаччин « <g/> Старший боярин <g/> » росте
doc#73 . Але загалом у своїх кращих проявах наша проза стоїть на досить високому стильовому
doc#12 або дієйменником <g/> , напр <g/> . <g/> : „Їхнє горе — наше горе <g/> , їхнє щастя — наше щастя <g/> . Власне горе <g/> ,
doc#77 вичерпна автобіографія провідного покоління наших років <g/> . Обставини склалися так <g/> , що це покоління
doc#80 не можна написати остаточно « <g/> сьомого розділу <g/> » нашої статті про Домонтовича <g/> , — тут цей розділ
doc#68 без клятв і без карань <g/> » <g/> ; у Шевченка — « <g/> на нашій — не своїй землі <g/> » ( <g/> « <g/> Мені однаково <g/> » <g/> ) - у Стуса «
doc#26 — </p><p><g/> … <g/> . Про Матрьошу <g/> , </p><p> Про Парашу <g/> , радость нашу <g/> , </p><p> Султан <g/> , паркет <g/> , шпори <g/> . </p><p> У контексті
doc#85 ні пароплави <g/> . Але це другорядне <g/> . А чи не подумав наш шановний філософ одчаю й зречення <g/> , що саме
doc#97 життя Шевченка й навколо <g/> . Ось прогалина в наших відомостях про поетове життя <g/> . Шукаймо по
doc#52 , що речі й явища можуть бути відокремлені в нашій класифікаційній уяві <g/> , але не в житті і не в
doc#81 вирушили до німецьких господарів міста й наших доль <g/> . Були з нами тільки наші радянські
doc#76 . — Ю. Ш. <g/> ] <g/> , католицизма и горько жалуются на наше невнимание <g/> » ( <g/> Поґодін <g/> , 4 <g/> , 27 <g/> ) <g/> . Вороги <g/> , отже — не
doc#40 , дістаємо причинове складне речення <g/> , як от у нашому прикладі <g/> : « <g/> Швидко раки стали зовсім ні по чому <g/> ,
doc#42 поезія людини <g/> . Тільки висловлена мовою нашого часу <g/> . </p><p> Осьмачка не має критики <g/> , що бодай