Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 , тільки що Большаков не виявляє знання французької мови <g/> , навіть у циркових межах <g/> , і радше загорлав би <g/> : Ага <g/> , знай наших <g/> !
doc#5 Наш <g/> !
doc#40 ) <g/> ; рідше — інші слова <g/> , наприклад <g/> , займенники « <g/> Так лети ж окрилено <g/> , корабель <g/> , в буруни <g/> , нову пісню — нашу <g/> !
doc#62 Є цікаве висловлення про початок відходу Росії від " <g/> якобінізму <g/> " й переходу до " <g/> наших <g/> " <g/> , так би мовити <g/> , " <g/> жірондистсько-американських <g/> " ідей ( <g/> 1889 <g/> ) <g/> , із посиланням на ідеї кирило-методіївські <g/> . </p>
doc#84 Коли він писав <g/> : « <g/> На Запорізькій Січі " <g/> Отче наш <g/> " було гаслом <g/> , подібним до недавнього “Земля і воля <g/> " або нового — наша держава <g/> !
doc#31 Словом <g/> , треба мужатись — наше " <g/> впереді <g/> " <g/> …
doc#31 » <g/> ) <g/> ; масовізм ( <g/> Коряк — « <g/> наш " <g/> ужасний <g/> " масовик і апологет робітничої кляси <g/> » <g/> ) <g/> ; орієнтація в літературі на Европу ( <g/> « <g/> Коряк " <g/> ужасний <g/> " противник всього европейського <g/> » <g/> ) <g/> ; оборона романтизму ( <g/> « <g/> в " <g/> фактичний матеріял <g/> " завжди входять елементи " <g/> перебільшення <g/> "» <g/> ) <g/> ; змагання за новітню українську людину діла ( <g/> « <g/> Це вже не той хохол <g/> , що три години чухається <g/> » <g/> ) <g/> ; література на службі нації ( <g/> « <g/> Чи може ви думаєте <g/> , що сам Коряк і справді не творить для нації з підкресленням <g/> ?
doc#9 Це по-хорватськи або по-словацьки <g/> , тільки не по-нашому <g/> : ну <g/> , прочитайте самі хоч одну передову статтю <g/> : " <g/> Суспільний рух з протягом часу набрав такої сили і прибрав таку форму <g/> , що уряд наш <g/> " і т. д. Ну <g/> , хто розбере цю фразу <g/> ?
doc#9 — Після моїх пояснень він і каже <g/> : </p><p> — От і треба було так і сказати <g/> : " <g/> С теченієм Бремені наше движеніє приняло такії розміри і форму <g/> , що правительство наше <g/> " і т. д.» <g/> .
doc#20 Не те <g/> , щоб я на той час вилікувався від нашого ( <g/> національного <g/> ?
doc#27 Сусіди наші ( <g/> нехай своєму родові сняться <g/> ) погані черкеси тоже заграли в біса <g/> , пробій <g/> : хоть калавур кричи <g/> , ніколи і носа втерти <g/> » <g/> . </p>
doc#9 У листі до Нечуя-Левицького в тонах <g/> , м'якість яких зумовлена тим <g/> , що М. Коцюбинський не міг не знати поглядів на справу свого адресата <g/> , він відзначав <g/> : « <g/> Старші письменники — учителі наші ( <g/> ніде правди діти <g/> ) більш прислухалися до живої народної мови <g/> , більш придивлялися до неї <g/> , ніж молодші <g/> , особливо ті <g/> , що одірвані од села <g/> , од народу і беруть за зразок не живу мову <g/> , а книжну <g/> , часто-густо покалічену та занечищену <g/> » <g/> .
doc#72 Але і представник нового покоління М. Коцюбинський відзначає <g/> : “ <g/> Старші письменники <g/> , учителі наші ( <g/> ніде правди діти <g/> ) <g/> , <g/> .
doc#15 І неможлива вже в них архаїчна суто присвійна конструкція ( <g/> воля пташок <g/> , слава наша <g/> ) <g/> .
doc#57 Тепер <g/> , посмертно <g/> , видаємо про нього монографії й присягаємося <g/> , що він наш <g/> , а нам його не дають <g/> .
doc#59 <p> Або ось розмови дезертира з ув'язненою Ларисою <g/> : « <g/> Вона питалась мене <g/> , вона шепотом перепалювала чавун дверей <g/> : а в лісах наші <g/> , а наші йдуть <g/> , а вже скоро <g/> , скоро кінець <g/> , щоб ні одного чужака на нашій землі <g/> , в наших містах <g/> » <g/> … </p>
doc#27 Але <g/> , дивлячися тепер нашими <g/> , а не Кулішевими очима <g/> , мусімо визнати й те <g/> , що це « <g/> націоналізм <g/> » цілком утопійний <g/> , позаполітичний і нікому загрожувати не міг <g/> . </p>
doc#84 Мимо волі творців їхня концепція цілковито відповідала тенденціям часу нашого <g/> , а не середньовічного <g/> .
doc#81 Вечорами я часто замість матері чистив і підмітав кімнати <g/> , які ще не так давно були нашими <g/> , а тепер стали частиною установи <g/> .
doc#40 <p> 3. Присвійні займенники вказують на приналежність предметові <g/> , вираженому відповідним займенником першої і другої групи <g/> : мій <g/> , твій <g/> , свій <g/> , наш <g/> , ваш <g/> , — відмінні в родах <g/> , числах і відмінках <g/> ; сюди ж належать незмінні в цій функції займенники його <g/> , її <g/> , їх <g/> .