This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 | « <g/> Перверсія <g/> » — в річищі найсправжнісіньких | наших | традицій <g/> ; попри і крізь підступи — о <g/> , |
doc#12 | . </p><p> 8. Назви часописів <g/> , заголовки творів <g/> , напр <g/> . <g/> : | Наші | Дні <g/> , Літературний Журнал <g/> , Гайдамаки <g/> . </p><p> Але в |
doc#14 | . Стан такий <g/> , що тільки Маланюк сьогодні в | нашій | поезії може піти далі від Маланюка <g/> . </p><p> І навіть |
doc#14 | . </p><p> Місія Кассандри вдячна в спокійні епохи <g/> . У | нашу | добу хворих нервів поет <g/> , що його ми потребуємо |
doc#14 | пророк <g/> » ( <g/> але не в стилі Марка Вовчка <g/> , а поет | нашої | доби <g/> ) <g/> , що світить <g/> , огріває і оживляє убоге |
doc#15 | , у стверджувальній функції <g/> . Зовсім інша річ у | нашому | тексті <g/> . Речення <g/> , приміром <g/> , ніч край вікна або в |
doc#15 | не може не наближатися до ролі підмета в | нашому | сучасному логіко- граматичному сприйнятті <g/> , |
doc#16 | , що не можна зформувати жадного осуду кризи | нашого | часу інакше <g/> , як на основі її загального |
doc#16 | , на перший погляд вісниківство саме й плекало | наш | традиціоналізм <g/> . Але тільки на перший погляд <g/> . |
doc#16 | і — хто знає — його внутрішню трагедію <g/> . | Наше | завдання тут <g/> , повторюємо <g/> , далеко скромніше <g/> : |
doc#16 | « <g/> черні <g/> » <g/> . </p><p> Донцов сам недвозначно вказує в « <g/> Дусі | нашої | давнини <g/> » на те <g/> , що його система становить собою |
doc#16 | її " <g/> за <g/> " і " <g/> проти <g/> " <g/> . І ось коли <g/> , здається <g/> , | наша | політична ідея почала приймати окреслену й |
doc#19 | , найгарячіша наша нужда <g/> . Поки інтелігенція | наша | буде без літературно-наукової мови <g/> , поти |
doc#19 | і простотою <g/> , своєю силою й здоров'ям ( <g/> « <g/> По- | нашому | той гарний <g/> , хто здоров'ям пашить та силою грає <g/> » |
doc#19 | говорити про рідкий взагалі і чи не єдиний у | нашій | літературі роман у діялогах <g/> . Відповідає цьому |
doc#20 | заль київської школи <g/> . Лавріненкова була поруч | нашої | <g/> . Не було нічого милішого <g/> , як ходити в ґості |
doc#20 | » Павла Тичини <g/> , про Олександра Білецького <g/> , | нашого | спільного з Юрком університетського вчителя <g/> . |
doc#22 | письменства серед чужих <g/> , а й забути самим усе | наше | краще <g/> . Отже <g/> , нема сумніву <g/> , що ані Жіроду чи |
doc#22 | про ( <g/> своєрідний і чисто французький <g/> ) варіант | нашого | трагікомедійного твору <g/> . І підкреслимо ще раз <g/> : |
doc#22 | з провідних тем сучасного світу <g/> . Її поставила | наша | література <g/> . До її розв'язання наблизилася |