Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 До цієї ж таки техніки належить сміливість у застосуванні найбрутальніших <g/> , найтілесніших <g/> , найбрудніших деталів земного нашого існування <g/> , включно з дуже сміливою еротикою <g/> , мало не порнографією <g/> , наприклад у сцені ( <g/> уявного <g/> ?
doc#51 <p> Звідси місія Кулішевого покоління <g/> , як він її бачить <g/> , це відродження й розквіт національної мови <g/> : </p><p> Так <g/> , ми на те у наш убогий мир прийшли <g/> , </p><p> Щоб мову з мов людських <g/> , скалічену <g/> , забвенну <g/> , </p><p> З народних уст узять і в перло возвести <g/> . </p>
doc#11 Не знаю <g/> , чи наші хрестоносці-веремієроби читали пізні романи Андруховича <g/> , але й « <g/> Московшда <g/> » <g/> , і вже тепер « <g/> Перверсія <g/> » ( <g/> так <g/> , с <g/> , не з <g/> , ради Бога милосердного <g/> ) побачили світ на сторінках « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , і багаття не палали ні на Майдані Незалежносте в Києві <g/> , ні перед будинком Народного Союзу в Джерзі-Сіті <g/> . </p>
doc#69 Будівничим цього нового типу наукового журналу був наш власний Побєдоносцев малого калібру й маштабу <g/> .
doc#24 <p> </doc> </p><p> ( <g/> « <g/> Вертеп <g/> » Аркадія Любченка <g/> ) </p><p> І </p><p> Що двадцяті роки нашого сторіччя становили цілу еру в розвитку української духовости <g/> , — цього ніхто не заперечував і ледве чи заперечить <g/> .
doc#35 <p> Наша публіцистика <g/> , наша художня література вже зацікавилися — умовно так її називаючи — людиною першої половини XVII століття <g/> , шукаючи в ній свого ідеалу <g/> .
doc#17 <p> Засновком величезного <g/> , можна сказати <g/> , тріюмфального успіху театру було те <g/> , що театр не став пристосовувати п'єсу до поглядів і вимог нашого часу і різних політичних угруповань нашого часу <g/> , а поставив собі завданням розкрити й театрально виявити її внутрішню суть <g/> , а вона глибша <g/> , ніж здається з першого погляду <g/> . </p>
doc#36 Вільямові Гаркінсу </p><p> А ще головна наша сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво так міцно </p><p> сплелося з російською літературою і творчістю </p><p><g/> , як <g/> , можливо <g/> , жадне інше мистецтво в Европі <g/> . </p>
doc#26 Про Матрьошу <g/> , </p><p> Про Парашу <g/> , радость нашу <g/> , </p><p> Султан <g/> , паркет <g/> , шпори <g/> . </p>
doc#102 ) <g/> , « <g/> Три профілі <g/> : До перевидання праць наддніпрянських мовознавців у Львові <g/> » ( <g/> Наші дні <g/> , 1943 <g/> ) <g/> , « <g/> Незаступна втрата <g/> : Василь Сімович — мовознавець <g/> » (
doc#67 Вірш Тарнавського написаний у шістдесятих роках нашого сторіччя <g/> , вірш Боровиковського написаний приблизно сто тридцять років тому <g/> .
doc#39 <p> За винятком може Шевченкових віршів і Гоголевих українських повістей <g/> , наша література ще не знала такої у к р а ї н с ь к о ї книжки <g/> , як « <g/> Старший боярин <g/> » Осьмаччин <g/> .
doc#84 Може <g/> , це ще світла пляма в нашій темній дійсності <g/> ! </p>
doc#2 Василь Барка знайшов у її творчості « <g/> погляд з яким діти приходять від незнаного нам янгольського поля 1 знаходять наш світ новим <g/> , свіжим <g/> , цікавим <g/> » <g/> .
doc#75 <p> За 20 років <g/> , що минули <g/> , наша література майже цілковито втратила здатність відчувати й відтворювати запах слова <g/> .
doc#56 Справді <g/> , чи якене- будь з наших більш-менш устабілізованих видавництв узялося б видати ці вірші <g/> ? </p>
doc#59 В нашому побуті Божки живуть <g/> , виконуючи і свої позитивні і свої негативні функції <g/> .
doc#18 Але він вітає події з погляду нових можливостей для української національної справи <g/> : « <g/> Велика доба для нашої нації почнеться з хвилею <g/> , коли в Росії упаде абсолютизм <g/> » ( <g/> с. 12 <g/> ) <g/> .
doc#32 Острівний характер нашої Академії — в чужинецькому морі — запобіг гострим конфліктам <g/> .
doc#40 В нашому курсі ми будемо по змозі триматися синхронного підходу <g/> , але взятого в такому ширшому значенні <g/> . </p>