Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 відмінка <g/> : безвісти <g/> , без жалю <g/> , безпуття <g/> </p><p> в <g/> , на <g/> , над + форма знахідного відмінка <g/> : вбрід <g/> , в вічі
doc#40 виступати також знахідний з прийменником на <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Васька була негожа <g/> , мізерна дівка <g/> ,
doc#40 випадки перетягнення наголосу на прийменник на <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Два трупи на полі найшли <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; «
doc#40 дії <g/> , нумо <g/> , нуте в значенні спонукання до дії <g/> , на <g/> , нате в значенні заохочення взяти що- небудь <g/> ,
doc#40 дуже вузька і зв'язана з виявом почуттів ( <g/> раз <g/> , на <g/> , ну <g/> ; ще виразніше це в геть <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Гетьте <g/> ,
doc#40 , навколо <g/> , навскіс <g/> , навхрест <g/> , навпіл <g/> </p><p> в <g/> , на <g/> , по + форма місцевого відмінка <g/> : ввечорі <g/> ,
doc#94 для родини тощо <g/> , тощо <g/> . Але чи мусить це ширитися на <g/> , приміром <g/> , друк писань того чи того автора <g/> ? На
doc#40 виразно показують <g/> , що дієприкметники на - лий — не відроджені колишні активні
doc#72 в родовому відмінку однини змінено з -и на -/ ( <g/> радості <g/> , солі <g/> ) <g/> . Такі форми зустрічаються
doc#40 іменники середнього роду <g/> , що кінчаються на -а ( <g/> <g/> ) з наголосом на закінченні ( <g/> також зерня <g/> )
doc#40 , суддя <g/> ; іменники жіночого роду <g/> , що кінчаються на -а ( <g/> <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : зима <g/> , скриня <g/> ; іменники
doc#40 ; а від іменників чоловічого і жіночого роду на -а ( <g/> <g/> ) наростком -ин <g/> , напр <g/> . <g/> : Микола — Миколин <g/> ,
doc#40 зв <g/> . pluralia tantum <g/> ) <g/> . Ті з них <g/> , що закінчуються на -а ( <g/> вила <g/> , ясла <g/> , дверцята <g/> , лещата <g/> , давильця <g/> ,
doc#40 латини з її називним відмінком множини на -а ( <g/> власне <g/> , середнього роду <g/> ) <g/> . </p><p> Проте низка
doc#53 ( <g/> мапа 250 <g/> ) і варіянтність форм 3-ї особи на -ає і на -а ( <g/> карта 258 <g/> ) <g/> . Подібний стан можна прийняти й
doc#40 в чоловічому роді в однині на -ий <g/> , а в жіночому на -а ( <g/> низький <g/> , жовтий <g/> ) <g/> , і м'які прикметники <g/> , що
doc#53 особі однини теперішнього часу на -ає формою на -а ( <g/> у приказці 11309 — співа <g/> , протира замість
doc#40 основ інфінітива <g/> , що кінчаються на -а ( <g/> я <g/> ) - <g/> , яке в теперішньому часі заступається
doc#40 ) <g/> , при чому <g/> , якщо основа інфінітива кінчається на -а ( <g/> я <g/> ) - <g/> , то цей звук зберігається <g/> , а всі інші
doc#12 аu <g/> , оu <g/> , напр <g/> . <g/> : Ленав <g/> , Шов <g/> ; </p><p> ґ <g/> ) власні назви на <g/> , -я <g/> , -о <g/> , -уа <g/> , напр <g/> . <g/> : Верґа <g/> , Золя <g/> , Бордо <g/> , Труа