Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Так <g/> , бо місто не тільки « <g/> мудра <g/> , сильна <g/> , зваблива коханка <g/> » <g/> .
doc#64 Там бо святии Київ <g/> , не місто з вулицями <g/> , будинками <g/> , урнами для сміття і сміттям поза урнами <g/> , — а місто-візія <g/> , храм української історії <g/> .
doc#87 Час ївг <g/> , що побожно-злякано оглядали дивовижі міста <g/> , скінчився <g/> .
doc#11 Як на I impression Кльода Моне <g/> , що дала назву імпресіонізмові <g/> , а тут перенесена у вічну несталість міста каналів <g/> , ілюзій <g/> , феєрій <g/> , казок Карло Ґоцці <g/> , не дуже дитячих <g/> , та й не дорослих <g/> , смерти <g/> . </p>
doc#81 Загальна історія чи то людства <g/> , чи то держави <g/> , чи то нації <g/> , міста тощо має справу з такою незміренною кількістю явищ і процесів <g/> , що ніколи не може охопити їх усі <g/> .
doc#81 Правда <g/> , літом далі тривали µастролі передових і цікавих театрів Москви <g/> , а поруч не вгавали наїзди заробітчан-халтурників <g/> , але зимою в місті з'явився <g/> , а далі запанував український театр <g/> .
doc#87 Закладається російська газета « <g/> Красное знамя <g/> » <g/> , а український « <g/> Харківський пролетар <g/> » перейменовується згодом на « <g/> Соціялістичну Харківщину <g/> » <g/> : хай мужики ще читають українську газету <g/> , але місту потрібна російська — як кожному провінційному місту неісходимої російської імперії <g/> .
doc#68 У Стусовому місті « <g/> заплакані вікна <g/> , всевікна <g/> .
doc#30 По дорозі дайте годинку на Віченцу <g/> , дуже інакшу від решти італійських міст <g/> .
doc#72 ” </p><p> Коротко кажучи <g/> , ледве чи якийсь примусовий адміністративний захід міг обернути масу російських і проросійських жителів міст за короткий час на українців <g/> .
doc#81 Нас тішить <g/> , якщо наше рідне місто розбудовується <g/> .
doc#72 Прямих відомостей про розповсюдження української мови в містах немає <g/> , але посередні — число українських шкіл <g/> , число українських видань — досить промовисті <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , у великих містах <g/> , особливо периферійних <g/> , що тільки вряди-годи і то недовго перебували в кордонах Української держави ( <g/> Харків <g/> , Катеринослав <g/> , Миколаїв <g/> , а зокрема Одеса й Донбас <g/> ) <g/> , російська мова нічого не втратила як засіб громадського спілкування <g/> .
doc#72 По більших містах підросійської України суцільний і на позір безликий фронт неґації української мови призвів до скорочення її вжитку <g/> .
doc#0 До Харкова поранених не везли <g/> , вони гинули далі на захід <g/> , тільки хвилі цивільних утікачів <g/> , особливо євреїв <g/> , безглуздих у своїх хутрах у липневі спеки <g/> , приносили до нібито мирного міста воєнну тривогу й приреченість живих <g/> . </p>
doc#81 Зрештою <g/> , самі нальоти були ніщо супроти пізніших американсько-англійських на безборонні німецькі міста <g/> .
doc#59 Місто — ця німа фльотилія кам'яних кораблів <g/> , навіщених несамовитою хуртовиною <g/> , що поламала їм реї <g/> , щогли <g/> , комини <g/> , поруччя <g/> , виплило в ясність <g/> .
doc#81 Для місцевої людини це не творило б багато клопоту <g/> , але це був приїжджий <g/> , йому не було де подітися в чужому місті <g/> , йому треба було повертатися додому без зволікання <g/> .
doc#73 Село і місто <g/> , студентство <g/> , інтеліґенція і селянство — ось фон роману <g/> .
doc#81 Українці могли продістатися до нижчих керівних органів типу Квартірамту ( <g/> до вищих і справді командних шлях був їм <g/> , природно <g/> , закритий герметично <g/> ) <g/> , але в будинках ще й досі переважно польського міста малі урядовці були <g/> , як правило <g/> , поляки <g/> .
doc#92 Так я знову потрапив на розмірно мізерну платню <g/> , — якщо не помиляюся <g/> , щось 6500 долярів на рік <g/> , але я був забезпечений працею до кінця життя <g/> , і я був у великому місті <g/> . </p>