Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 для видавців <g/> , а ще й тому <g/> , що воно ніби підтримує мою тезу про щоденниковий характер або маску
doc#4 , </p><p> бузини — як море <g/> ! </p><p> і вона п'янким вином </p><p> душу мою морить <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жарт <g/> » <g/> ) </p><p> Це зведення Музи на хідники й
doc#6 вірші <g/> , що пізніше впали такою страшною вагою на мою вбогу душу <g/> … Покликання — і нічого більше <g/> . Дивне
doc#6 океан з головою в великому мішку <g/> , що вказує на мою деперсоналізацію <g/> ” ( <g/> 28 <g/> ) <g/> . Свій творчий шлях
doc#9 Отто Гаррассовіца заповзялося видати мою « <g/> Галичину <g/> » в німецькому перекладі ( <g/> що потім
doc#9 ся мірта <g/> » ( <g/> II <g/> , 444 <g/> ; Жел <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Збагнітував ( <g/> Бог <g/> ) мою велику славу <g/> » ( <g/> І <g/> , 362 <g/> ) <g/> ; « <g/> Вергати на неї
doc#12 : йе <g/> , йу <g/> , йа <g/> , напр <g/> . <g/> : єдиний <g/> , юрба <g/> , яблуко <g/> , моє <g/> , мою <g/> , моя <g/> , п'є <g/> , п'ю <g/> , об'ява <g/> . В середині слова після
doc#12 , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> ,
doc#20 журналістику <g/> . « <g/> Літературна газета <g/> » вмістила мою рецензію на Мольєрового « <g/> Пурсоньяка <g/> » в «
doc#21 намічали на це Домонтовича <g/> . </p><p> Цей компроміс і мою участь у ньому треба було узгодити з проводом
doc#26 суржиком <g/> . Мій двірник-гаїтянин приходив по мою допомогу <g/> , коли йому треба було написати
doc#28 люблю <g/> , </p><p> бо рала промінні глибоко </p><p> урізались в мою ріллю <g/> . </p><p> Оце деклярування любови до лінії й цвіту
doc#29 від тієї культурної сфери непомітно запало в мою душу <g/> . А ось і доказ свого роду <g/> : підсвідомо
doc#30 але і в нього барокко нема <g/> . </p><p> Пані чи панні Валявко мою адресу Ви <g/> , звичайно <g/> , можете дати <g/> , але ледве чи з
doc#30 . Повіз він до славного нашого міста Києва й мою статтю3 <g/> , але силувану <g/> , дитя від батька не
doc#30 розбазарювати <g/> . Японські академіки купили мою бібліотеку і оце мені пишуть <g/> , що перша партія
doc#30 ( <g/> чи Квазімодів <g/> ) <g/> . Ви ще не звернули уваги на мою підлу поведінку супроти Гонч <g/> . в полоні <g/> . Не
doc#40 , пройнятий духом архаїчности <g/> , <g/> : « <g/> Дивен звір мою сіть потоптав <g/> , пометав <g/> » ( <g/> Свідз <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Круторогі
doc#40 моїй <g/> , знахідний відмінок однини жіночого роду мою і вся множина <g/> ) <g/> , а решту особливу <g/> : давальний і
doc#40 мовцем <g/> : кажуть <g/> , мовляв <g/> , на мій погляд <g/> , на мою думку <g/> , по-моєму <g/> , сказано <g/> , сказати б <g/> , чути <g/> , я