This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | Мій гіркий зарібок <g/> » - « <g/> У пущі <g/> » <g/> , IX <g/> , 105 <g/> ) <g/> ; довг ( <g/> « <g/> | Моя | родина заплатила Кривавий довг <g/> » — « <g/> Адв <g/> . |
doc#20 | не могла не відчувати себе дещо непричетною <g/> . | Моя | мати теж була освіченіша від неї <g/> , але вони не |
doc#21 | письменницької організації — самогубство <g/> . | Моя | пропозиція була практичніша <g/> , компромісова <g/> : |
doc#24 | список дійових осіб « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> : « <g/> | Моя | утома <g/> . — Ниви у червні <g/> . — Сонце <g/> . — Три білих |
doc#24 | починався б так <g/> : Мій неспокій — Степ — Рух міста — | Моя | країна — Творча снага України <g/> . Так само <g/> , як у |
doc#29 | побічний зв'язок з театром <g/> , з « <g/> Березолем <g/> » <g/> . | Моя | старша сестра Віра померла 1924 року і « |
doc#29 | уже сказано <g/> , я дуже мало розумів з усього того <g/> . | Моя | функція була одна <g/> . Ми мали кішку <g/> , а міс Дезі мала |
doc#30 | , що в школах вивчатимуть <g/> , та й чи треба <g/> … | Моя | справа тут мала і грає « <g/> в нічию <g/> » <g/> . І мав рацію |
doc#37 | до справ літератури й мистецтва <g/> . </p> <p> | Моя | роля організатора й загального дорадника не |
doc#37 | політичним обличчям новозакладаного МУРу <g/> . </p> <p> | Моя | політична наївність тих часів якнайвиразніше |
doc#37 | МУРу він міг відбутися найшвидше й найлегше <g/> . | Моя | idde fixe загальности МУРу була фактично |
doc#40 | з « <g/> Цвіту яблуні« <g/> : « <g/> Я ходжу по своєму кабінеті <g/> … | Моя | лямпа під широким картоновим абажуром ділить |
doc#56 | ( <g/> зветься « <g/> Дитяче <g/> » <g/> ) <g/> : </p><p> Хвалилося дитя мале — </p><p> « <g/> | Моя | матуся — машиністка в найголовнішому енкаведе |
doc#62 | мій рух <g/> , усміх - все є для нього " <g/> надзвичайне <g/> " <g/> . | Моя | прив'язаність до нього йому потрібна <g/> , як і його |
doc#65 | щастя походити з так званої “ <g/> доброї родини <g/> ” <g/> . | Моя | мати говорила по-німецьки й по-французьки і з |
doc#68 | цих аспектів <g/> . Про один він пише — </p><p> Це туга <g/> . Так <g/> . | Моя | далека туга – </p><p> відбігла <g/> , ніби сука <g/> , стрімголов </p> |
doc#81 | смерть <g/> . Є терміни і строки <g/> , і їх не перейти <g/> . </p> <p> | Моя | мати любила повторювати слова Гомера ( <g/> в |
doc#81 | якусь свою мозаїку <g/> . Ось істотне з неї <g/> . </p> <p> | Моя | мати <g/> , Варвара Володимирівна Медер <g/> , |
doc#81 | мій дід <g/> , не знаю <g/> . Найімовірніше — урядовцем <g/> . | Моя | баба Людмила з Ненарочкіних <g/> , як нормально для |
doc#81 | , тютюнів <g/> . Махорки там і близько не було <g/> . | Моя | ближча родина ніколи не мала власности на селі ( |