Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Вони були цілком ясно зформульовані в його « <g/> посланії <g/> » « <g/> І мертвим <g/> , і живим <g/> , і ненарожденним землякам моїм <g/> …
doc#3 В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> .
doc#9 Хоч формально він ніколи моїм учителем чи науковим керівником не був <g/> , — формально я ж уже був і кандидатом філологічних наук <g/> , і доцентом <g/> , але в суті справи він став моїм новим учителем ( <g/> після Булаховського і Наконечного <g/> ) <g/> .
doc#9 Хоч формально він ніколи моїм учителем чи науковим керівником не був <g/> , — формально я ж уже був і кандидатом філологічних наук <g/> , і доцентом <g/> , але в суті справи він став моїм новим учителем ( <g/> після Булаховського і Наконечного <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> Якби Сімович поставився негативно до мого задуму <g/> , мабуть за той задум я і не взявся б. Але він захопився моїм планом <g/> , заохотив мене якнайпалкіше і <g/> , сказати б <g/> , поблагословив мене беззастережно <g/> .
doc#18 мелодій <g/> » 1889 року <g/> ; майнув навіть у такому <g/> , здавалося б <g/> , далекому творі <g/> , як « <g/> Лис Микита <g/> » ( <g/> 1896 <g/> ) <g/> , і в « <g/> Перехресних стежках <g/> » ( <g/> 1900 <g/> ) і в « <g/> Похороні <g/> » ( <g/> 1897 <g/> ) <g/> ; став темою поезії « <g/> Серцем молився Мойсей <g/> » у « <g/> Моему ізма- рагді <g/> » ( <g/> 1898 <g/> ) <g/> ; з'явився <g/> , нарешті <g/> , в кількох творах <g/> , писаних більш-менш одночасно з « <g/> Мойсесм <g/> » <g/> , коло 1905 року <g/> : « <g/> Поете <g/> , тям <g/> » ( <g/> « <g/> Із книги Кааф <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Було се три дні перед моїм шлюбом <g/> » ( <g/> « <g/> На старі теми <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Сойчине крило <g/> » <g/> .
doc#20 Чимраз більше я ставав « <g/> поміркованим <g/> » <g/> , а Юрко — « <g/> щирим <g/> » <g/> , хоч ціна моїм « <g/> успіхам <g/> » у кар'єрі була шеляг у базарний день <g/> .
doc#20 Стати моїм студентом означало б для нього визнати всю свою поразку в « <g/> американізації <g/> » <g/> .
doc#23 « <g/> Чого ж очам моїм не мило <g/> ?
doc#27 « <g/> Що було моїм путєводним пламенником <g/> ?
doc#28 А то зовсім несподівано з'явиться заперечення міста <g/> , де </p><p> Тіні людей і камінь – </p><p> Важко моїм очам – </p><p> ( <g/> « <g/> Тіні людей <g/> » <g/> ) </p><p> природне в якогонебудь поета села <g/> , але дивне в такого міського поета <g/> , як ( <g/> Пилипович <g/> .
doc#29 Це все не було актом збагачення культури <g/> , радше моїм гуманітарним актом <g/> , точніше « <g/> фелінальним <g/> » <g/> .
doc#30 Принаймні Ви делікатно промовчали <g/> , як Ви мучилися над моїм попереднім листом <g/> .
doc#37 Мій полум'яний язик не тільки світився над моїм чолом <g/> , він пропалив душу <g/> .
doc#37 Кожен талановитий літератор <g/> , людина іскри Божої <g/> , приєднаний до МУРу <g/> , був моїм здобутком <g/> .
doc#37 Кожна видавнича вдача <g/> , кожна нова видавнича поява з мурівською видавничою маркою « <g/> Золота брама <g/> » була моїм тріюмфом <g/> .
doc#37 Кожний з'їзд чи конференція МУРу були моїм випробуванням <g/> .
doc#37 Пізніша поезія чи не в усьому світі пішла « <g/> моїм шляхом <g/> » <g/> , але це не означає <g/> , що точена й занурена в себе не відродиться й на якийсь час не запанує <g/> .
doc#37 Але кілька статтей того часу й досі <g/> , як на мене <g/> , не перестаріли <g/> , — про поезії Зерова <g/> , про « <g/> Вертеп <g/> » Аркадія Любченка ще віддавали данину моїм під- совєтським часам <g/> , тоді як статті про Барку <g/> , Осьмачку <g/> , Олену Телігу <g/> , прозу Лимана <g/> , Домонтовича існували вже в часі МУРу <g/> .
doc#37 Це було не біда <g/> , коли авторів світогляд не розбігався з моїм <g/> .