This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 | не зрадив <g/> . Це абсолютно щиро й однозначно <g/> . | Моє | сумління чисте <g/> . Звичайно <g/> , за прожиті роки |
doc#103 | відбувалося <g/> . Ці два томи <g/> , присвячені добі | мого | життя в Україні й Европі <g/> , написані років сорок |
doc#103 | . Але мені хотілося б <g/> , щоб вона була не лише | моїм | життєписом <g/> , а й пам'яткою всім тим <g/> , хто мене |
doc#103 | мною — у співгрі-співпраці-співнавчанні були | мої | учні <g/> . Я виховував їх <g/> , вони виховували мене <g/> . |
doc#103 | і тих людей <g/> ? </p><p> — Я також читав деякі « <g/> враження <g/> » від | моїх | спогадів « <g/> із захопленням <g/> » <g/> . Вони лише свідчать |
doc#103 | ? </p><p> — Олесь Гончар був у Харкові років два чи три | моїм | студентом <g/> . Коли його послали на роботу в |
doc#103 | Білецький і Леонид Булаховський <g/> . Вони — | мої | вчителі <g/> . </p><p> — Мовознавство — центральне місце |
doc#103 | направив до мене <g/> . Я ніколи не рахував <g/> , скільки в | моїй | бібліотеці томів <g/> , але <g/> , очевидно <g/> , разом зі |
doc#103 | просто самота <g/> , як у її тоді випадку <g/> , чи як тепер у | моєму | <g/> … » <g/> . За чимось у своєму житті Ви жалкуєте <g/> ? </p><p> — Ні <g/> . Я |