Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 не зрадив <g/> . Це абсолютно щиро й однозначно <g/> . Моє сумління чисте <g/> . Звичайно <g/> , за прожиті роки
doc#103 відбувалося <g/> . Ці два томи <g/> , присвячені добі мого життя в Україні й Европі <g/> , написані років сорок
doc#103 . Але мені хотілося б <g/> , щоб вона була не лише моїм життєписом <g/> , а й пам'яткою всім тим <g/> , хто мене
doc#103 мною — у співгрі-співпраці-співнавчанні були мої учні <g/> . Я виховував їх <g/> , вони виховували мене <g/> .
doc#103 і тих людей <g/> ? </p><p> — Я також читав деякі « <g/> враження <g/> » від моїх спогадів « <g/> із захопленням <g/> » <g/> . Вони лише свідчать
doc#103 ? </p><p> — Олесь Гончар був у Харкові років два чи три моїм студентом <g/> . Коли його послали на роботу в
doc#103 Білецький і Леонид Булаховський <g/> . Вони — мої вчителі <g/> . </p><p> — Мовознавство — центральне місце
doc#103 направив до мене <g/> . Я ніколи не рахував <g/> , скільки в моїй бібліотеці томів <g/> , але <g/> , очевидно <g/> , разом зі
doc#103 просто самота <g/> , як у її тоді випадку <g/> , чи як тепер у моєму <g/> … » <g/> . За чимось у своєму житті Ви жалкуєте <g/> ? </p><p> — Ні <g/> . Я